1Павло, апостол Христа Ісуса за наказом Бога, нашого Спасителя, і Христа Ісуса, нашої надії, — 2Тимофію, моєму рідному синові у вірі: благодать, милосердя й мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Господа. 3Коли я чесав у Македонію, то просив тебе ще зависнути в Ефесі, щоб ти наказав декому не вчити якогось іншого, лівого вчення 4і не залипати на байках та нескінченних родоводах: вони радше підкидають теми для пустих розкопок, ніж служать Божому задуму, що діє через віру. 5А мета цієї настанови — любов, що йде від чистого серця, доброго сумління й віри без фейку.
6Дехто промазав повз це і з'їхав у пустий базар. 7Вони хочуть бути вчителями Закону, а самі не допетрують ні того, що кажуть, ні того, за що так упевнено топлять. 8Ми ж знаємо: Закон реально добрий, якщо хтось юзає його по правилах 9і розуміє ось що: Закон встановлено не для праведного, а для беззаконників і неслухів, безбожників і грішників, нечестивців і тих, для кого немає нічого святого, для тих, хто вбиває рідного батька чи матір, для мокрушників, 10для розпусників, для чоловіків, які сплять із чоловіками, для торговців людьми, для брехунів, для кривоприсяжців — і для всього іншого, що йде врозріз зі здоровим вченням 11згідно з Доброю Новиною про славу щасливого Бога, яку довірили саме мені.
12Я дякую Тому, Хто зарядив мене силою, — Христу Ісусу, нашому Господу, — за те, що Він визнав мене вірним і поставив на служіння, 13мене — того, хто колись був богохульником, переслідувачем і конкретним аб'юзером. Але мене помилували, бо я творив це по незнанці, у невірі. 14А благодать нашого Господа просто зашкалила — разом із вірою й любов'ю, що в Христі Ісусі. 15Це слово вірне, і його варто прийняти на всі сто: Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішників, і серед них я — номер один. 16Але саме тому мене й помилували: щоб на мені першому Христос Ісус показав Свою терплячість на всю котушку — як зразок для тих, хто ще повірить у Нього, щоб мати вічне життя.
17А Цареві віків — нетлінному, невидимому, єдиному Богові — честь і слава навіки-віків! Амінь. 18Цю настанову я довіряю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що колись прозвучали про тебе, — щоб ти, тримаючись за них, воював добру війну, 19зберігаючи віру й добре сумління. Дехто це сумління відшив — і їхня віра розбилася, як корабель, і пішла на дно. 20Серед них — Гіменей і Олександр. Я передав їх сатані, щоб вони отримали урок і зав'язали з богохульством.