1Давним-давно Бог говорив до предків через пророків — по шматочку й у різних форматах, 2а тепер, у ці фінальні дні, Він вийшов на зв'язок із нами через Сина, Якому відписав у спадок усе і через Якого Він і світи створив. 3Син — це сяйво Божої слави й один в один відбиток Його суті, і все тримається на Його могутньому слові. Він зробив очищення від гріхів — і тоді сів праворуч від Величі на висоті. 4Тож Він став настільки крутішим за ангелів, наскільки ім'я, яке дісталося Йому в спадок, перевершує їхнє. 5Бо кому з ангелів Бог хоч раз таке видав: «Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив»? І ще, на повторі: «Я буду Йому Отцем, а Він буде Мені Сином»?
6А коли Він знову вводить Первородного у світ людей, то такий: «І хай поклоняться Йому всі Божі ангели». 7Про ангелів же Він такий: «Він робить Своїх ангелів вітрами, а Свою команду служителів — вогняним полум'ям». 8А от про Сина — інша розмова: «Твій престол, Боже, — навіки-віків, і жезл Твого Царства — це жезл, з яким усе по чесноку. 9Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому Бог, Твій Бог, помазав Тебе олією радості більше, ніж Твоїх тіммейтів». 10І ще: «Ти, Господи, на самому старті заклав фундамент землі, а небеса — це Твоя ручна робота.
11Вони накриються, а Ти залишаєшся; усі вони зносяться, як шмот, 12і Ти скрутиш їх у рулон, як накидку, — як прикид, їх і поміняють. А Ти — стабільно Той самий, і Твої роки ніколи не скінчаться». 13А кому з ангелів Він коли-небудь казав: «Сідай праворуч від Мене, поки Я не зроблю з Твоїх ворогів підставку під Твої ноги»? 14Ну хіба вони всі не духи на службі, яких відправляють служити заради тих, хто має успадкувати спасіння?