2Тож нам треба ще конкретніше фокусуватися на тому, що ми почули, щоб нас не знесло течією. 2Бо якщо слово, яке передали через ангелів, було залізобетонним і за кожне порушення та кожен непослух прилітала справедлива відповідка, 3то як ми відкрутимося, якщо забили на таке величезне спасіння? Спершу про нього заговорив Господь, а потім ті, хто почув, підтвердили його нам. 4А Бог ще й підписувався під цим разом із ними: знаками, дивами, купою всіляких чудес і роздачею дарів Святого Духа за Своєю волею. 5Бо не ангелам Він віддав під контроль майбутній світ, про який ми тут перетираємо.
6Хтось десь засвідчив, такий: «Хто така людина, що Ти про неї не забуваєш, або син людський, що Ти про нього дбаєш? 7Ти опустив його трохи нижче за ангелів, коронував його славою і честю, 8усе Ти поклав йому під ноги». Підкоривши йому все, Він не залишив нічого, що було б не під ним. Але по факту ми поки що не бачимо, щоб усе було йому підкорене. 9Зате ми бачимо Ісуса, Якого опустили трохи нижче за ангелів, — через те, що Він витерпів смерть, Він коронований славою і честю, щоб з Божої благодаті Він скуштував смерть за кожного. 10Бо це якраз личило Тому, для Кого все і через Кого все: приводячи багатьох синів до слави, довести до досконалості через страждання Провідника їхнього спасіння.
11Бо і Той, Хто освячує, і ті, кого освячують, — усі від Одного. Тому Йому й не соромно називати їх братами. 12Він каже: «Я розкажу Своїм братам про Твоє ім'я, посеред церкви співатиму Тобі хвалу». 13І знову: «Я буду впевнено покладатися на Нього». І знову: «Ось Я і діти, яких Мені дав Бог». 14Тож оскільки діти мають спільні кров і тіло, то й Він Сам так само став причетним до цього, щоб через смерть обнулити того, у кого влада над смертю, тобто диявола, 15і визволити всіх тих, кого страх смерті все життя тримав у рабстві.
16Бо, ясен пень, не за ангелів Він впрягається — Він впрягається за нащадків Авраама. 17Тому Йому треба було в усьому стати таким, як Його брати, щоб стати милосердним і вірним Первосвященником у справах перед Богом — щоб звершувати примирення за гріхи народу. 18Бо Він Сам пройшов через страждання, коли Його спокушали, — тож Він може підставити плече тим, кого спокушають.