1Свій перший лонгрід, Теофіле, я накатав про все, що Ісус почав робити й чого почав навчати, ²аж до дня, коли Його забрали вгору, після того як Він через Святого Духа дав інструкції апостолам, яких Сам Собі обрав. ³Їм Він і показав Себе живим після Своїх страждань — з купою залізобетонних доказів: сорок днів Він їм з'являвся й розповідав про те, що стосується Царства Божого. ⁴І коли Він був разом із ними, то наказав їм не звалювати з Єрусалима, а чекати обіцянки Отця: «Ви ж чули про неї від Мене: ⁵Іван хрестив водою, а от вас уже за якихось кілька днів охрестять Святим Духом».

⁶Тож ті, що зібралися, почали Його розпитувати: «Господи, ну то шо — саме зараз Ти повертаєш Ізраїлю царство?» ⁷Він їм такий: «Знати часи чи терміни, які Отець призначив Своєю власною владою, — це не ваша тема. ⁸Але ви отримаєте силу, коли на вас зійде Святий Дух, і будете Моїми свідками — і в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії, і аж до самого краю землі».а ⁹Видав це — і просто в них на очах Його підняло вгору, а хмара сховала Його від їхніх очей. ¹⁰І поки вони залипали в небо, куди Він ішов, раптом — і тут поруч із ними стоять двоє чоловіків у білому прикиді,а ¹¹і такі: «Чуваки-галилеяни, ну чого ви стоїте й витріщаєтеся в небо? Цей самий Ісус, Якого забрали від вас на небо, прийде точно так само, як ви бачили, що Він ішов на небо».

¹²Тоді вони почесали назад до Єрусалима з гори, яку називають Оливковою, — вона недалеко від Єрусалима, на відстані суботньої ходи. ¹³Прикотивши, вони піднялися в кімнату на горішньому поверсі, де кантувалися: Петро й Іван, Яків і Андрій, Пилип і Тома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфея, Симон Зилот і Юда, син Якова. ¹⁴Усі вони, на одному вайбі, стабільно трималися молитви — разом із жінками, з Марією, мамою Ісуса, і з Його братами.а ¹⁵Тими днями Петро встав посеред братів і видав (а там зібралася ціла купа народу — сто двадцять душ): ¹⁶«Мужики, брати! Мусило збутися Писання, яке Святий Дух наперед проговорив устами Давида про Юду — того, хто став провідником для тих, хто пов'язав Ісуса.

¹⁷Бо він був у нашому складі й отримав свою частку в цьому служінні. ¹⁸Так от, цей тип на бабки, зароблені своєю підлістю, прикупив ділянку, а потім гепнувся сторчма, луснув посередині — і всі його кишки вивалилися. ¹⁹Про це прознали всі, хто живе в Єрусалимі, тож ту ділянку їхньою мовою прозвали Акелдама, тобто «Поле крові». ²⁰Бо в книзі Псалмів написано: „Хай його хата стане пусткою, і хай ніхто в ній не живе“, і: „Його крісло хай забере інший“.а ²¹Тож треба, щоб із мужиків, які тусили з нами весь той час, коли Господь Ісус приходив і йшов серед нас, ²²починаючи від Іванового хрещення аж до дня, коли Його забрали від нас угору, — хтось один із них став разом із нами свідком Його воскресіння».

²³І вони висунули двох: Йосипа, якого називали Варсавою, з прізвиськом Юст, і Матія. ²⁴І помолилися й такі: «Господи, Ти бачиш наскрізь серця всіх — покажи, кого одного з цих двох Ти обрав, ²⁵щоб він зайняв місце в цьому служінні й апостольстві, з якого Юда зіскочив, щоб піти на своє місце».а ²⁶Тоді вони кинули жереб, і жереб випав на Матія — і його вписали до одинадцяти апостолів.