1Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, — усім святим у Христі Ісусі, що живуть у Филипах, разом з єпископами та дияконами: 2благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа! 3Кожного разу, як ви спливаєте в мене в думках, я дякую своєму Богові, 4завжди, у кожній своїй молитві за всіх вас, і молюся з радістю, 5бо ви з першого дня й дотепер зі мною в одній команді в справі Доброї Новини.
6І я на всі сто впевнений: Той, Хто почав у вас добру справу, доведе її до фіналу аж до дня Христа Ісуса. 7І це цілком справедливо, що я так ставлюся до всіх вас, бо ви в мене в серці: і коли я в кайданах, і коли захищаю та підтверджую Добру Новину — ви всі мої тіммейти, з якими в нас спільна благодать. 8Бог мені свідок, як я конкретно скучаю за всіма вами — тією самою ніжною любов'ю, що в Христа Ісуса. 9І ось про що я молюся: щоб ваша любов ще більше й більше зашкалювала — разом із пізнанням і з чуйкою в усьому, 10щоб ви могли протестити все й вибрати те, що реально топ, і щоб були щирі, без фейку, і ні на чому не спотикалися до дня Христа, 11під зав'язку наповнені плодом праведності, який приходить через Ісуса Христа, — на славу й хвалу Богові.
12Брати, хочу, щоб ви були в темі: усе, що зі мною сталося, по факту пішло Добрій Новині тільки на плюс, 13бо вже вся преторія й усі інші в курсі, що я сиджу в кайданах за Христа, 14а більшість братів через мої кайдани набралися впевненості в Господі й тепер ще сміливіше, без жодного стрьому, наважуються говорити слово. 15Щоправда, дехто проповідує Христа із заздрості та з бажання влаштувати розборки, а дехто — з добрими намірами. 16Ті звіщають Христа, бо хочуть самі вилізти в топ, і не з чистих мотивів — думають підкинути мені ще більше запари до моїх кайданів; 17а ці — з любові, бо шарять, що я поставлений захищати Добру Новину.
18І шо з того? Головне — що хоч так, хоч сяк, чи для понтів, чи по правді, Христа проповідують, і я з цього кайфую. Та й далі кайфуватиму! 19Бо я знаю: все це для мене вирулить у спасіння — завдяки вашим молитвам і підтримці від Духа Ісуса Христа. 20Я жду не діждуся й маю надію, що ні в чому не зашкварюся, а навпаки — з усією сміливістю, як завжди, так і тепер, Христос буде звеличений у моєму тілі: чи моїм життям, чи смертю. 21Бо для мене жити — це Христос, а померти — це профіт. 22А якщо жити в тілі, то для мене це пахота, яка приносить плоди. Тож що вибрати — без поняття.
23Мене аж розриває між двома варіантами: я хочу відчалити й бути з Христом, бо це в рази краще, 24але зависнути ще в тілі — це потрібніше заради вас. 25І оскільки я в цьому впевнений, то знаю: я залишуся й буду поруч з усіма вами, щоб ви прокачувалися й раділи у вірі, 26щоб ваша гордість у Христі Ісусі через мене ще більше зашкалювала, коли я знову до вас прикочу. 27Тільки живіть так, щоб це було на рівні Доброї Новини Христа, щоб — чи я приїду й побачу вас, чи буду далеко — я чув про вас, що ви стоїте як скеля в одному дусі й однією душею разом впрягаєтеся за віру Доброї Новини 28і ні в чому не шарахаєтеся від тих, хто проти вас. Для них це чіткий сигнал загибелі, а для вас — спасіння, і це від Бога.
29Бо вам у подарунок дано заради Христа не тільки вірити в Нього, а й страждати за Нього, 30і ви проходите ту саму зарубу, яку бачили в мене і про яку зараз чуєте, що вона в мене триває.