Послання до филип'ян

До филип'ян 2

2Тож якщо в Христі ви отримуєте хоч якийсь заряд підбадьорення, якщо любов хоч трохи гріє вам душу, якщо є хоч якась спільність Духа, якщо у вас є хоч трохи тепла й співчуття, 2то зробіть мою радість повною на всі сто: будьте на одному вайбі, майте ту саму любов, живіть душа в душу й думайте про одне. 3Нічого не робіть ні з егоїстичного суперництва, ні заради понтів, а в смиренні вважайте одне одного крутішими за себе. 4Хай кожен не зациклюється тільки на своєму, а кожен зважає й на те, що важливе для інших. 5Тримайтеся між собою тієї самої хвилі думок, на якій був і Христос Ісус: 6Він, існуючи в Божій природі, не вважав бути рівним Богові чимось, у що треба вчепитися обома руками, 7а Сам Себе спустошив: узяв природу раба й став подібним до людей.

8І коли на вигляд Він був людина як людина, Він Сам Себе впокорив, ставши слухняним аж до смерті — і не просто смерті, а смерті на хресті. 9Саме тому Бог і підняв Його на самісінький топ і подарував Йому ім'я, яке вище за будь-яке ім'я, 10щоб перед ім'ям Ісуса схилилося кожне коліно — у небесах, на землі й під землею, 11і щоб кожен язик відкрито визнав, що Ісус Христос — Господь, на славу Бога Отця. 12Тож, любі мої, як ви завжди слухалися — не тільки коли я з вами тусуюся, а тепер ще набагато більше, коли мене з вами нема, — так зі страхом і тремтінням і доводьте своє спасіння до ума, 13бо це Бог діє у вас: Він запускає у вас і бажання, і дію — заради Свого доброго задуму.

14Усе робіть без ниття й без розборок, 15щоб до вас нікому не було як причепитися і щоб ви були щирі, без жодного подвійного дна, — Божі діти без плями посеред кривого й перекрученого покоління, серед якого ви світите, як зорі у світі, 16міцно тримаючись слова життя, — щоб у день Христа мені було чим пишатися: що я не дарма бігав і не дарма пахав. 17Та навіть якщо мене виливають, як жертовне ливання, на жертву й служіння вашої віри, я радію і ловлю кайф разом з усіма вами. 18І ви так само радійте й кайфуйте разом зі мною.

19А я сподіваюся в Господі Ісусі скоро відправити до вас Тимофія, щоб і в мене на душі полегшало, коли дізнаюся, як у вас справи. 20Бо нема в мене нікого такого, як він, — хто б так щиро парився про ваші справи. 21Бо всі гребуть під себе, а не шукають того, що належить Ісусу Христу. 22А ви в темі, що він перевірений на ділі: як дитина з батьком, так він разом зі мною впрягався заради Доброї Новини. 23Тож саме його я й сподіваюся підігнати до вас — бігом, щойно просічу, як складуться мої справи.

24А в Господі я впевнений, що й сам скоро до вас прикочу. 25А ще я вирішив, що треба відіслати до вас Епафродита — мого брата, тіммейта й бойового побратима, а вашого посланця, який закривав мої потреби, 26бо він капець як скучав за всіма вами й місця собі не знаходив через те, що до вас дійшло, ніби він захворів. 27А він і справді захворів — ледь не відкинувся. Але Бог змилувався над ним — і не тільки над ним, а й наді мною, щоб на мене не звалилося горе поверх горя. 28Тож я ще мерщій відправив його, щоб ви знову його побачили й зраділи, а мене трохи попустило.

29Тож приймайте його в Господі з усією радістю, а таким людям віддавайте повний респект, 30бо заради Христової справи він опинився на волосинку від смерті, поставивши своє життя на кон, щоб заповнити те, чого бракувало у вашому служінні мені.