1Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, розкиданим по чужих краях. Усім привіт! ²Брати мої, коли влипаєте в різні випробування, вважайте це суцільним кайфом, ³бо ви ж у темі: коли вашу віру перевіряють на міцність, це прокачує витривалість. ⁴А витривалість хай відпрацює свою справу на всі сто, щоб ви були досконалі й цілісні, щоб вам ні в чому не бракувало. ⁵А якщо в когось із вас із мудрістю напряг, хай просить у Бога, Який усім дає щедро, від душі, і не дорікає, — і йому дадуть.

⁶Тільки хай просить із вірою, анітрохи не сумніваючись, бо хто сумнівається, той як морська хвиля, яку вітер ганяє й мотає туди-сюди. ⁷Такий тіп хай навіть не думає, що йому щось перепаде від Господа: ⁸це мужик, у якого душа роздвоєна, і його штормить у всьому, що він робить. ⁹А брат простий, без статусу, хай флексить тим, що його піднято на висоту, ¹⁰а багатій — тим, що його спустили з небес на землю, бо він промайне, як квітка в траві.

¹¹Бо зійшло сонце, почало шпарити спекою — і трава висохла, квітка облетіла, і від її гарного луку нічого не лишилося. Отак і багатій зів'яне прямо посеред своїх движух. ¹²Щасливчик той, хто витримує випробування, бо, пройшовши перевірку, він отримає вінець життя, який Він пообіцяв тим, хто Його любить.а ¹³Хай ніхто, коли на нього накочує спокуса, не видає: «Це мене Бог спокушає». Бо Бога неможливо спокусити злом, і Сам Він нікого не спокушає. ¹⁴Кожного спокушає його власна жага: вона його відтягує й ловить на гачок. ¹⁵А потім ця жага завагітніє й народжує гріх, а гріх, коли вимахає на повну, народжує смерть.

¹⁶Не дайте себе розвести, мої любі брати: ¹⁷кожен топовий подарунок і кожен досконалий дар — згори, він спускається від Отця світил, у Якого не буває жодних змін і навіть тіні від повороту. ¹⁸Він Сам так захотів — і народив нас словом правди, щоб ми були немов першим урожаєм з усього, що Він створив. ¹⁹Зарубайте собі на носі, мої любі брати: хай кожна людина бігом слухає, не поспішає щось ляпнути й не поспішає агритися,а ²⁰бо коли людину бомбить від гніву, Божої праведності це не творить.

²¹Тож скиньте з себе весь бруд і всі надлишки злоби та з лагідністю, без понтів, прийміть посаджене у вас слово, яке може спасти ваші душі. ²²Робіть те, що каже слово, а не тільки слухайте його — інакше самі себе дурите. ²³Бо хто слухає слово, але не робить, той схожий на чувака, що зирить у дзеркало на своє обличчя, з яким народився: ²⁴позалипав на себе, звалив — і тут же забув, який він. ²⁵А хто зазирнув углиб досконалого закону свободи й тримається його, хто не слухач із пам'яттю золотої рибки, а реально робить діло, — той буде щасливчиком у тому, що робить.

²⁶Якщо хтось вважає себе побожним, а сам не фільтрує базар і водить за ніс власне серце, — його побожність пшик. ²⁷Чиста й незаплямована побожність перед Богом і Отцем — ось яка: навідувати сиріт і вдів у їхній біді й пильнувати, щоб світ тебе не заляпав.