1Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — тим, кому дісталася така ж топова віра, як і нам, завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа. 2Благодать вам і мир — нехай їх у вас буде по максимуму через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа. 3Його Божа сила вже подарувала нам повний пак усього, що треба для життя й побожності, — через пізнання Того, Хто покликав нас Своєю власною славою і досконалістю. 4Через них Він подарував нам безцінні й наймасштабніші обіцянки, щоб завдяки їм ви стали причетні до Божої природи, коли вже дали драла від гнилі, яку у світі розводить похіть. 5Саме тому викладіться на всі сто й докиньте до своєї віри доброчесність, до доброчесності — знання, 6до знання — вміння тримати себе в узді, до такого самоконтролю — вміння не здуватися, а до цього — побожність, 7до побожності — братерську любов, до братерської любові — любов.
8Бо коли все це у вас є, ще й із надлишком, воно не дасть вам буксувати без діла й без плодів у пізнанні нашого Господа Ісуса Христа. 9А в кого цього нема, той сліпий, бачить не далі свого носа, і в нього вилетіло з голови, що його колишні гріхи очищено. 10Тому, брати, ще більше впрягайтеся, щоб ваше покликання і вибрання було залізобетонним: бо коли ви це робите, ніколи не спіткнетеся. 11Бо саме так вам із розмахом, по повній, відкриють вхід у вічне Царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. 12Тому я стабільно буду вам про це нагадувати, хоч ви й так у темі й твердо стоїте в правді, яка вже з вами.
13Вважаю, що це правильно: поки я ще в цьому наметі, розтормошувати вас нагадуваннями, 14бо я в курсі, що вже от-от мені згортати свій намет, — наш Господь Ісус Христос чотко мені це показав. 15І я викладуся, щоб ви й після мого відходу будь-коли мали змогу все це згадати. 16Бо ми не велися на хитро закручені фейкові байки, коли розповідали вам про силу і прихід нашого Господа Ісуса Христа, — ні, ми на власні очі бачили Його велич. 17Бо Він отримав від Бога Отця честь і славу, коли від Величної Слави до Нього долинув такий голос: «Це Мій Син, Мій улюблений, Він Мені повністю до душі».
18І цей голос, що прилетів з неба, ми чули наживо, своїми вухами, коли були з Ним на святій горі. 19І ми маємо ще надійніше пророче слово, і ви робите топово, що тримаєте на ньому фокус, як на лампі, що світить у темному закутку, поки не розвидніється день і не зійде у ваших серцях ранкова зоря. 20Насамперед зарубайте собі на носі: жодне пророцтво Писання не з'являється з чийогось власного тлумачення, 21бо пророцтво ніколи не приходило з людських хотілок, — ні, люди говорили від Бога, підхоплені Святим Духом.