Перше послання Петра

1 Петра 5

5Старійшин серед вас я конкретно закликаю — я ж і сам старійшина, ваш тіммейт, і свідок страждань Христа, і той, хто теж має частку у славі, яка має відкритися: 2пасіть Боже стадо, яке у вас, і доглядайте за ним не з-під палки, а з власної охоти, як того хоче Бог; не заради брудного навару, а з драйвом; 3і не вмикайте режим боса над тими, хто вам дістався в опіку, а будьте прикладом для стада. 4А коли з'явиться Головний Пастир, ви заберете вінець слави, який ніколи не зів'яне. 5Так само й ви, молодь: підкоряйтеся старшим. А всі ви зав'яжіть на собі смирення одне перед одним, як фартух, бо «Бог стає проти понторізів, а смиренним дає благодать».

6Тож упокоріться під потужною рукою Бога, щоб Він підняв вас угору, коли настане слушний момент, 7і скиньте на Нього весь свій напряг, бо Він реально про вас дбає. 8Майте тверезу голову, будьте на стрьомі! Ваш противник, диявол, шастає довкола, як лев, що ричить, і видивляється, кого б зжерти. 9Не прогинайтеся перед ним — будьте залізобетонні у вірі, бо ви ж у курсі: ваша братія по всьому світу проходить через ті самі страждання. 10А Бог усякої благодаті, Який покликав вас до Своєї вічної слави в Христі, — коли ви трохи постраждаєте, Він Сам вас відновить, зробить непохитними, наповнить силою й поставить на міцний фундамент.

11Йому — влада навіки. Амінь. 12Через Силуана — вірного брата, як на мене, — я накидав вам кілька рядків, щоб підбадьорити вас і засвідчити: це і є справжня Божа благодать. Тримайтеся в ній! 13Вам шле привіт та, що у Вавилоні, обрана разом із вами, а ще Марко, мій син. 14Вітайтеся між собою поцілунком любові. Мир вам усім, хто в Христі!