21Короче, після цього Ісус знову показав Себе учням біля Тиверіадського моря. А було це ось як. 2Тусили разом Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл із Кани Галилейської, сини Зеведея і ще двоє Його учнів. 3Симон Петро їм такий: «Я погнав рибалити». А вони: «Ми теж чешемо з тобою». Вони вийшли й залізли в човен, але за всю ту ніч — облом: не впіймали нічого. 4Коли вже розвиднілося, Ісус стояв на березі, але учні не шарили, що це Ісус. 5Тож Ісус їм такий: «Малі, у вас, мабуть, нема ніякої рибки на хавчик?» Вони Йому: «Нє».
6А Він їм: «Закиньте сітку з правого боку човна — і знайдете». Вони закинули — і вже не могли її витягнути, бо риби набилося капець скільки. 7Тоді той учень, якого любив Ісус, каже Петрові: «Це Господь!» Симон Петро, щойно почув, що це Господь, накинув і підперезав свій верхній шмот — бо був роздягнений — і бахнувся в море. 8А інші учні підкотили на човнику, тягнучи сітку з рибою: від берега вони були недалеко, десь за двісті ліктів. 9Коли вони зійшли на берег, зирять: там розпалений жар, на ньому лежить риба, і ще хліб. 10Ісус їм каже: «Тягніть сюди трохи риби, яку ви щойно наловили».
11Симон Петро заліз у човен і витягнув на берег сітку, набиту здоровенними рибинами, — сто п'ятдесят три штуки. І хоч їх була така купа, сітка не порвалася. 12Ісус їм: «Го снідати!» І ніхто з учнів не ризикнув спитати Його: «Ти хто?» — бо знали, що це Господь. 13Ісус підходить, бере хліб і роздає їм, і рибу так само. 14Це вже втретє Ісус явився учням після того, як Він був воскрешений з мертвих. 15Коли вони вже похавали, Ісус питає Симона Петра: «Симоне, сину Івана, ти любиш Мене більше, ніж ці?» Той Йому: «Так, Господи, Ти ж знаєш, що я люблю Тебе як друга». Він йому: «Паси Моїх ягнят».
16Він знову, вдруге, питає його: «Симоне, сину Івана, ти любиш Мене?» Той Йому: «Так, Господи, Ти ж знаєш, що я люблю Тебе як друга». Він йому: «Будь пастухом для Моїх овець». 17Утретє Він питає його: «Симоне, сину Івана, ти любиш Мене як друга?» Петрові стало конкретно гірко, що Він утретє спитав: «Ти любиш Мене як друга?» І той видає: «Господи, Ти знаєш усе! Ти знаєш, що я люблю Тебе як друга». Ісус йому: «Паси Моїх овець». 18«Щиру правду кажу тобі: коли ти був молодший, ти сам затягував на собі пояс і петляв, куди хотів. А коли постарієш, простягнеш руки, і хтось інший затягне на тобі пояс і потягне туди, куди ти не хочеш». 19Це Він сказав, натякаючи, якою смертю той прославить Бога. А після цих слів каже йому: «Го за Мною». 20Петро обертається і бачить, що слідом іде учень, якого любив Ісус, — той самий, що на вечері прихилився до Його грудей і спитав: «Господи, хто той, хто Тебе здає?»
21Побачивши його, Петро питає Ісуса: «Господи, а з ним що?» 22Ісус йому: «Якщо Я захочу, щоб він лишався, поки Я прийду, — тобі яка різниця? Ти давай за Мною!» 23Тож серед братів розлетівся слух, що той учень не помре. Але Ісус не казав йому, що той не помре, а тільки: «Якщо Я захочу, щоб він лишався, поки Я прийду, — тобі яка різниця?» 24Це і є той учень, що свідчить про все це і що це записав. І ми знаємо: його свідчення — правдиве. 25Є ще купа всього іншого, що зробив Ісус. Якби розписати кожне окремо, то, як на мене, навіть увесь світ не вмістив би книжок, які довелося б написати.