15Брати, доношу до вас Добру Новину, яку я вам звіщав, яку ви й прийняли і на якій ви стоїте, 2через яку ви й спасаєтеся, якщо міцно тримаєтеся за те слово, яким я вам її звіщав, хіба що ви повірили вхолосту. 3Бо як найголовнішу базу я передав вам те, що й сам отримав: що Христос помер за наші гріхи, чітко за Писаннями, 4і що Його поховали, і що на третій день Його воскрешено, чітко за Писаннями, 5і що Він засвітився перед Кифою, а потім — перед Дванадцятьма.
6Потім Він з'явився одним махом більш ніж п'ятистам братам; більшість із них досі з нами, а дехто вже заснув. 7Потім Він з'явився Якову, а тоді — апостолам, повним складом. 8А найостаннішим з усіх Він з'явився і мені — наче якомусь недоноскові. 9Бо я — найменший з апостолів, я навіть не тягну на те, щоб мене називали апостолом, бо я цькував Божу церкву. 10Але завдяки Божій благодаті я є тим, ким я є, і Його благодать до мене не була пустою: я пахав більше за них усіх, хоча не я, а Божа благодать, яка зі мною.
11Короче, хоч я, хоч вони — ось так ми проповідуємо, і ось так ви повірили. 12А якщо про Христа проповідують, що Його воскрешено з мертвих, то як дехто у вас там видає, що воскресіння мертвих немає? 13А якщо воскресіння мертвих немає, то, виходить, і Христа не воскрешено. 14А якщо Христа не воскрешено, то наша проповідь — пшик, і ваша віра — теж пшик. 15Ба більше, ми ще й палимося як фейкові свідки про Бога, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертвих і справді не воскрешають.
16Бо якщо мертвих не воскрешають, то й Христа не воскрешено. 17А якщо Христа не воскрешено, то ваша віра — порожняк, і ви досі застрягли у своїх гріхах. 18Тоді й ті, хто заснув у Христі, пропали з концами. 19Якщо ми маємо надію на Христа тільки в цьому житті, то ми найбільші бідолахи серед усіх людей. 20Але по факту Христа воскрешено з мертвих: Він — перший урожай із тих, хто заснув.
21Бо раз смерть зайшла в гру через людину, то й воскресіння мертвих — теж через людину. 22Бо як в Адамі всі помирають, так само й у Христі всі будуть оживлені. 23Але кожен — у свою чергу: першим урожаєм — Христос, а потім — ті, хто належить Христу, під час Його приходу. 24А тоді — фінал, коли Він передасть Царство Богові й Отцеві, коли обнулить усяке панування, всяку владу й силу. 25Бо Він мусить царювати, аж поки не покладе всіх ворогів Собі під ноги.
26Останній ворог, якого виносять з гри, — смерть. 27Бо «усе Він підкорив Йому під ноги». А коли сказано, що все підкорене, то ясно як білий день: окрім Того, Хто Йому все підкорив. 28А коли все буде Йому підкорене, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто Йому все підкорив, щоб Бог був усім у всьому. 29Інакше що робитимуть ті, хто хреститься за мертвих? Якщо мертвих узагалі не воскрешають, то нащо тоді за них хреститися? 30І нащо ми самі щогодини ходимо по лезу?
31Я щодня помираю — клянуся, брати, своєю гордістю за вас, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі! 32Якщо я чисто по-людськи бився з дикими звірами в Ефесі, то який мені з того навар? Якщо мертвих не воскрешають, то «го хавати й пити, бо завтра помремо!» 33Не ведіться: токсична тусовка псує добрі звички. 34Протверезійте як слід і не грішіть, бо дехто гадки не має про Бога. Кажу це, щоб вам стало стидно. 35Але хтось буде такий: «Ну і як мертвих воскрешають? І з яким тілом вони приходять?»
36Ну ти й тупиш! Те, що ти сієш, не оживе, поки не помре. 37І сієш ти не те тіло, яке з нього вийде, а голе зернятко — пшеничне, скажімо, чи якесь там інше. 38А Бог дає йому тіло таке, як Сам задумав, — і кожному насінню його власне тіло. 39Не всі тіла під копірку: в людей тіло одне, у худоби — інше, у птахів — інше, у риб — ще інше. 40Є тіла небесні, і є тіла земні, але в небесних слава одна, а в земних — інша.
41Одна слава в сонця, інша — в місяця, ще інша — в зірок; та й зірки славою не під одну гребінку: зірка від зірки відрізняється. 42З воскресінням мертвих — та сама тема: сіється те, що псується, а воскрешається те, що вже не псується; 43сіється без жодного респекту — воскрешається у славі; сіється на нулі по силах — воскрешається в силі; 44сіється тіло природне — воскрешається тіло духовне. Якщо є тіло природне, то є й духовне. 45Так і написано: «Перша людина, Адам, стала живою душею», а останній Адам — духом, що дає життя.
46Але спершу йде не духовне, а природне, а духовне — вже потім. 47Перша людина — із землі, з пороху, друга людина — з неба. 48Який той, хто з пороху, такі й ті, хто з пороху; а який Той, Хто з неба, такі й ті, хто з неба. 49І як ми носили образ того, хто з пороху, так носитимемо й образ Того, Хто з неба. 50Брати, ось вам база: плоть і кров не можуть успадкувати Царства Божого, і те, що псується, не успадковує того, що не псується.
51Ловіть таємницю, яку я вам кажу: не всі ми заснемо, але всі ми будемо змінені — 52в одну мить, оком не встигнеш кліпнути, при останній сурмі. Бо засурмить сурма — і мертві будуть воскрешені такими, що вже не зітліють, а ми будемо змінені. 53Бо оце, що псується, мусить вдягнути прикид, який не псується, а оце смертне — вдягнутися в безсмертя. 54А коли оце, що псується, вдягне прикид, який не псується, а оце смертне вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть проковтнуто перемогою». 55«Ну і де, смерте, твоя перемога? Де, смерте, твоє жало?»
56А жало смерті — гріх, а сила гріха — Закон. 57Але дякувати Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа! 58Тож, мої любі брати, будьте стабільні, такі, що вас нічим не зрушиш, завжди викладайтеся по повній у Господній справі, бо знаєте: ваша пахота в Господі — не вхолосту.