3Зирніть, яку любов подарував нам Отець: щоб нас називали Божими дітьми — і ми ними реально є! Через це світ і не в темі, хто ми такі: бо Його він не пізнав. 2Любі, ми вже зараз — Божі діти, а якими ми будемо, ще не засвітилося. Але ми знаємо: коли Він з'явиться, ми будемо схожі на Нього, бо побачимо Його таким, який Він є. 3І кожен, хто має цю надію на Нього, тримає себе в чистоті — так, як чистий Він. 4Кожен, хто робить гріх, той творить і беззаконня, бо гріх — це по факту і є беззаконня. 5І ви ж у темі, що Він з'явився, щоб забрати гріхи, і в Ньому гріха нема.
6Кожен, хто залишається в Ньому, не грішить; а кожен, хто грішить, Його не бачив і не пізнав. 7Не дайте нікому себе розвести: хто робить те, що праведне, той праведний, так само як праведний Він. 8Хто робить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від самого початку. Саме для цього й з'явився Син Божий — щоб розвалити діла диявола. 9Кожен, хто народжений від Бога, гріха не робить, бо Його насіння залишається в ньому; і він не може грішити, бо народився від Бога. 10Ось по чому видно як на долоні, хто Божі діти, а хто — діти диявола: кожен, хто не робить праведного, не від Бога, так само як і той, хто не любить свого брата.
11Бо ось та звістка, яку ви чули з самого старту: щоб ми любили одне одного, 12а не так, як Каїн, що був від лукавого й зарізав свого брата. І за що він його зарізав? Бо в нього самого діла були гнилі, а в його брата — праведні. 13І не будьте в шоці, брати, якщо світ вас хейтить. 14Ми знаємо, що перейшли зі смерті в життя, бо любимо братів. А хто не любить, той так і застряг у смерті. 15Кожен, хто хейтить свого брата, — вбивця, а ви ж у курсі, що жоден вбивця не має вічного життя, яке б у ньому залишалося.
16Ось звідки ми зрозуміли, що таке любов: Він поклав за нас Своє життя. І ми теж мусимо класти своє життя за братів. 17А якщо хтось упакований добром цього світу, бачить, що його брат сидить на мілині, і закриває перед ним своє серце, — то як у ньому може залишатися Божа любов? 18Дітки, давайте любити не на словах і не язиком, а ділом і по-справжньому. 19Ось по цьому до нас і дійде, що ми від правди, і перед Ним ми вгамуємо своє серце, 20бо навіть коли серце виносить нам вирок, Бог — більший за наше серце і знає все.
21Любі, якщо серце нас не засуджує, ми можемо стояти перед Богом сміливо й без напрягів, 22і що б ми не попросили, отримуємо від Нього, бо чітко тримаємося Його заповідей і робимо те, що Йому до душі. 23А Його заповідь, по базі, ось яка: щоб ми вірили в ім'я Його Сина Ісуса Христа й любили одне одного, як Він нам і заповів. 24Хто тримається Його заповідей, той перебуває в Ньому, а Він — у ньому. І ось по чому ми знаємо, що Він перебуває в нас: по Духу, Якого Він нам дав.