Перше послання Петра

1 Петра 2

2Тож скиньте з себе всю злобу, усі розводи, фейковість, заздрість і весь хейт за спиною 2і, як щойно народжена малеча, конкретно жадайте чистого, нерозбавленого духовного молока, щоб завдяки йому ви виросли до спасіння, 3якщо ви вже відчули на смак, що Господь — реально добрий. 4Підходячи до Нього — до живого каменя, якого люди відшили, але який у Бога вибраний і безцінний, — 5і ви самі, як живе каміння, будуєтеся в духовний дім, щоб стати святим священством і приносити духовні жертви, які Бог приймає на ура через Ісуса Христа.

6Бо в Писанні є таке: «Ось, Я кладу на Сіоні наріжний камінь — вибраний, безцінний, — і хто вірить у Нього, той ніколи не залишиться в зашкварі». 7Тож для вас, хто вірить, Він — безцінний, а для тих, хто не вірить, — «камінь, який забракували будівельники, саме Він і став головним наріжним каменем», 8і «камінь, об який перечіпаються, і скеля, що збиває з дороги». Вони перечіпаються, бо не слухаються слова, — на це їх і призначено. 9А ви — вибраний рід, царське священство, святий народ, люди, яких Бог узяв Собі у власність, щоб ви на весь голос розказували всім про велич Того, Хто покликав вас із темряви у Своє неймовірне світло. 10Колись ви були не народом, а тепер ви — Божий народ; колись вам милосердя не світило, а тепер ви його отримали.

11Любі, закликаю вас як чужинців і тих, хто тут лише проїздом: тримайтеся подалі від плотських бажань, які пруть війною на душу. 12Тримайте свій спосіб життя серед язичників на рівні, щоб там, де вони поливають вас брудом як злочинців, вони, придивившись до ваших добрих справ, прославили Бога в день Його відвідин. 13Підкоряйтеся кожній людській владі заради Господа: чи то цареві як найвищому босу, 14чи то намісникам як тим, кого він посилає, щоб давати по шапці тим, хто творить зло, і хвалити тих, хто робить добро. 15Бо така Божа воля: щоб ви, роблячи добро, затикали рота недалеким людям, які ні в зуб ногою.

16Як вільні — але не як ті, хто юзає свободу як ширму для зла, а як Божі раби. 17Усім — респект, братів і сестер у спільноті любіть, Бога бійтеся, цареві — респект. 18Домашні слуги, підкоряйтеся господарям з усією повагою — не лише добрим і адекватним, а й токсичним. 19Бо оце цінно, коли хтось заради сумління перед Богом витримує жесть і біль, страждаючи ні за що. 20Бо які вам лайки, якщо ви грішите, вам за це прилітає кулаком, а ви терпите? А от якщо ви робите добро, страждаєте — і терпите, оце цінно в Бога.

21Бо саме на це вас і покликано, адже й Христос страждав за вас і залишив вам шаблон, щоб ви йшли слід у слід за Ним. 22Він не вчинив жодного гріха, і в Його вустах не знайшлося жодного фейку. 23Коли Його ображали, Він не огризався; коли страждав — не сипав погрозами, а віддавав Себе в руки Того, Хто судить справедливо. 24Він Сам виніс наші гріхи у Своєму тілі на дерево, щоб ми, ставши мертвими для гріхів, жили для праведності. Його ранами вас зцілено. 25Бо ви були, як вівці, що петляли хто куди, а тепер ви повернулися до Пастиря й Опікуна ваших душ.