2Потім, через чотирнадцять років, я знову почесав до Єрусалима з Варнавою, ще й Тита з собою прихопив. ²А почесав я туди за об'явленням і виклав їм Добру Новину, яку проповідую серед язичників, тільки сам на сам, тим, хто там вважається авторитетом. Я хотів переконатися, що мій забіг, і теперішній, і вже пройдений, не виявиться повним фейлом. ³Але навіть Тита, який був зі мною, хоч він і грек, ніхто не пресанув на обрізання. ⁴А все через фейкових братів, яких по-тихому протягнули всередину: вони пролізли, щоб попалити нашу свободу, яку ми маємо в Христі Ісусі, і загнати нас у рабство. ⁵Ми ні на годину не прогнулися перед ними й не підкорилися їм, щоб правда Доброї Новини й далі була з вами.

⁶А щодо тих, кого вважають кимось крутим, то ким би вони там колись не були, мені фіолетово: Бог не дивиться на статус людини. Так от, ці авторитети нічого мені не докинули. ⁷Навпаки, вони просікли, що мені довірено Добру Новину для необрізаних, так само як Петрові — для обрізаних, ⁸бо Той, Хто діяв у Петрові для апостольства серед обрізаних, так само конкретно діяв і в мені для язичників. ⁹І коли Яків, Кифа та Іван, яких вважають стовпами, допетрали, яку благодать мені дано, вони потиснули руки мені й Варнаві на знак того, що ми одна команда: ми підемо до язичників, а вони — до обрізаних. ¹⁰Єдине, щоб ми не забували про бідних. А я й сам на всі сто старався саме це робити.

¹¹А коли Кифа прикотив до Антіохії, я конкретно наїхав на нього прямо в лоб, бо він уже сам себе засудив.а ¹²Бо поки не підвалили якісь чуваки від Якова, він стабільно хавав разом із язичниками. А щойно ті нарисувалися, він почав задкувати й триматися осторонь, бо шугався тих, хто з обрізаних. ¹³І решта юдеїв за компанію з ним теж почала грати фейкову роль, так що навіть Варнава повівся на їхнє лицемірство. ¹⁴Але коли я побачив, що вони не тримають рівного курсу за правдою Доброї Новини, я при всіх видав Кифі: «Якщо ти, юдей, живеш як язичник, а не як юдей, то з якого дива ти пресуєш язичників жити по-юдейськи?» ¹⁵Ми юдеї по крові, а не грішники з-поміж язичників.

¹⁶Але ми ж у темі: людина виправдовується не ділами Закону, а тільки через віру в Ісуса Христа. І ми теж повірили в Христа Ісуса, щоб бути виправданими вірою в Христа, а не ділами Закону, бо ділами Закону не виправдається жоднісінька людина. ¹⁷А якщо ми, шукаючи виправдання в Христі, й самі спалилися як грішники, то що виходить, Христос працює на гріх? Та нізащо! ¹⁸Бо якщо я знову відбудовую те, що сам розніс, то сам себе виставляю порушником. ¹⁹Бо я через Закон помер для Закону, щоб жити вже для Бога. ²⁰Я розп'ятий разом із Христом. І живу вже не я, у мені живе Христос. А те життя, яке я зараз живу в тілі, я живу вірою в Сина Божого, Який полюбив мене й віддав Себе за мене.

²¹Я не обнуляю Божої благодаті. Бо якщо праведність приходить через Закон, то Христос помер дарма.