4Поясню: поки спадкоємець ще малий, він нічим не відрізняється від раба, хоч по факту він господар усього. 2Навпаки, він під наглядом опікунів і управителів аж до дати, яку заздалегідь призначив батя. 3Так само й ми: поки були мелкими, ми сиділи в рабстві під стихіями світу. 4Але коли час дозрів повністю, Бог відправив Свого Сина, Який народився від жінки й народився під Законом, 5щоб викупити тих, хто під Законом, і щоб ми отримали усиновлення.
6А оскільки ви сини, Бог відправив у наші серця Духа Свого Сина, і Дух на весь голос кличе: «Авва, Отче!» 7Тож усе: ти вже не раб, а син. А якщо син, то й спадкоємець, завдяки Богові. 8Але тоді, коли ви ще не знали Бога, ви ходили в рабах у тих, хто за своєю природою ніякі не боги. 9А тепер, коли ви пізнали Бога, точніше, коли Бог пізнав вас, ну як ви можете знову вертатися до цих дохлих і жебрацьких стихій? Ви що, знову хочете з нуля йти до них у рабство? 10Ви заморочуєтеся днями, місяцями, сезонами й роками!
11Мені за вас стрьомно: а раптом я на вас пахав даремно? 12Станьте такими, як я, бо і я став таким, як ви. Браття, благаю вас! Ви мені нічим не насолили. 13Ви ж у темі, що вперше я звіщав вам Добру Новину через те, що мене підводило тіло, 14і хоч мій тілесний стан був для вас випробуванням, ви мене не хейтили й не відплювалися від мене, а прийняли мене як Божого ангела, як Христа Ісуса. 15То куди ж подівся весь ваш кайф? Бо я свідчу про вас: якби тільки можна було, ви б собі очі виколупали й віддали мені.
16То шо, я став вашим ворогом, бо кажу вам усе як є? 17Вони так завзято підкатують до вас, але не по-чесному: хочуть вас відрізати, щоб ви стенили вже їх. 18А коли за вами впадають заради доброго, це завжди топ, і не тільки тоді, коли я поруч із вами. 19Діти мої! Через вас я знову мучуся, як у пологах, аж поки Христос не набере у вас форму. 20Я б так хотів бути зараз поруч із вами й змінити свій тон, бо я з вами в повних непонятках.
21Ну скажіть мені, ви, кому так кортить бути під Законом: ви Закон узагалі слухаєте? 22Бо там чорним по білому написано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий від вільної. 23Але фішка в тому, що той, хто від рабині, народився за плоттю, а той, хто від вільної, через обіцянку. 24Тут усе з підтекстом: ці жінки — два завіти. Один — з гори Синай, він народжує дітей для рабства; це Агар. 25А Агар — це гора Синай в Аравії, і вона в одній зв'язці з теперішнім Єрусалимом, бо той разом зі своїми дітьми в рабстві.
26А от Єрусалим, що вгорі, вільний, і він наша мама. 27Бо написано: «Кайфуй, неплідна, ти, що не народжуєш! Вибухни й закричи на повний голос, ти, що не знала пологових мук! Бо в покинутої дітей більше, ніж у тієї, що має чоловіка». 28А ви, браття, як Ісаак, по факту діти обіцянки. 29Але як тоді той, хто народився за плоттю, булив того, хто народився за Духом, так само й зараз. 30Та що каже Писання? «Гони геть рабиню і її сина, бо син рабині ні за що не успадкує разом із сином вільної».
31Тож, браття, висновок такий: ми не діти рабині, а діти вільної.