18Після цих слів Ісус почесав зі Своїми учнями на той бік потоку Кедрон. Там був сад, і Він зарулив туди разом зі Своїми учнями. ²А Юда, який Його здавав, теж знав це місце, бо Ісус часто зависав там зі Своїми учнями. ³Короче, Юда взяв загін солдатів і охоронців від первосвященників і фарисеїв — і підвалює туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю. ⁴А Ісус, знаючи все, що на Нього насувається, вийшов і кидає їм: «Кого шукаєте?» ⁵Вони Йому: «Ісуса Назарянина». Він їм такий: «Це Я». А з ними стояв і Юда, Його зрадник.

⁶Щойно Він їм сказав: «Це Я», — вони шарахнулися назад і попадали на землю. ⁷Він знову їх питає: «Кого шукаєте?» А вони своє: «Ісуса Назарянина». ⁸Ісус відповів: «Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо ви Мене шукаєте, цих відпустіть — хай валять». ⁹Так мало збутися слово, яке Він сказав: «З тих, кого Ти Мені дав, Я не загубив жодного». ¹⁰І тут Симон Петро, у якого був меч, вихопив його, рубонув раба первосвященника й відтяв йому праве вухо. Того раба звали Малх.

¹¹Тоді Ісус каже Петрові: «Меч — назад у піхви! Чашу, яку Мені дав Отець, — хіба Я її не вип'ю?» ¹²Тоді загін, тисяцький і охоронці юдеїв загребли Ісуса й зв'язали Його ¹³і повели Його спершу до Анни, бо той був тестем Каяфи, який того року був первосвященником. ¹⁴А Каяфа — це той самий, хто накидав юдеям ідею, що вигідніше, аби одна людина померла за народ. ¹⁵За Ісусом хвостом ішли Симон Петро і ще один учень. Той учень знався з первосвященником і разом з Ісусом зайшов у двір первосвященника.

¹⁶А Петро стояв надворі під дверима. Тоді той інший учень, знайомий первосвященника, вийшов, перекинувся парою слів із воротаркою і завів Петра всередину. ¹⁷Тоді служниця-воротарка питає Петра: «А ти, бува, не з учнів цього чоловіка?» А він: «Та ні, не я». ¹⁸А раби й охоронці розпалили вогнище з вугілля, бо був дубак, і стояли грілися. Петро теж стояв із ними й грівся. ¹⁹Тоді первосвященник влаштував Ісусові допит про Його учнів і про Його вчення. ²⁰Ісус відповів йому: «Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагозі й у храмі, де тусуються всі юдеї, і нічого не казав по секрету.

²¹Чого ти Мене питаєш? Спитай тих, хто чув, що Я їм говорив. Он вони в темі, що Я казав». ²²Щойно Він це сказав, один з охоронців, що стояв поруч, заліпив Ісусові ляпаса й каже: «Це Ти так первосвященникові відповідаєш?» ²³Ісус відповів йому: «Якщо Я сказав щось погане — дай пруфи, що саме погано. А якщо все чітко, то за що ти Мене б'єш?» ²⁴Тож Анна відправив Його, зв'язаного, до первосвященника Каяфи. ²⁵А Симон Петро стояв і грівся. Його й питають: «А ти, бува, не з Його учнів?» Той відмазався: «Ні, не я».

²⁶Один із рабів первосвященника, родич того, кому Петро відтяв вухо, видає: «Хіба я не тебе засік у саду з Ним?» ²⁷Петро знову відмазався — і тієї ж миті заспівав півень. ²⁸Від Каяфи ведуть Ісуса в преторій. Був ранній ранок. А самі вони в преторій ні ногою, щоб не осквернитися й мати змогу їсти Пасху. ²⁹Тож Пилат вийшов до них і такий: «Яка у вас пред'ява до цього чоловіка?» ³⁰Вони йому відповіли: «Якби Він не робив зла, ми б Його тобі не здали».

³¹Пилат їм на це: «Ну то забирайте Його самі й судіть за вашим Законом». Юдеї йому: «Нам не дозволено нікого страчувати». ³²Так мало збутися слово Ісуса, яке Він сказав, показуючи, якою смертю Йому належало померти. ³³Тоді Пилат знову зайшов у преторій, гукнув Ісуса й питає Його: «Ти — Цар юдейський?» ³⁴Ісус відповів: «Ти це сам від себе кажеш, чи інші тобі про Мене набазарили?» ³⁵Пилат відповів: «Я що, юдей? Твій народ і первосвященники передали Тебе мені. Що Ти такого зробив?»

³⁶Ісус відповів: «Моє Царство не з цього світу. Якби Моє Царство було з цього світу, Мої служителі билися б, щоб Мене не видали юдеям. А по факту Моє Царство не звідси». ³⁷Тоді Пилат Йому: «Тож Ти таки цар?» Ісус відповів: «Ти сам кажеш, що Я цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто з істини, слухає Мого голосу». ³⁸Пилат Йому: «А що таке істина?» І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і заявляє їм: «Я не бачу за Ним жодного криміналу. ³⁹Але у вас є звичай, щоб я на Пасху відпускав вам когось одного. То шо, хочете, відпущу вам Царя юдейського?» ⁴⁰Тоді вони знову як заволають: «Не Цього, а Варавву!» А Варавва був бандит.