2Короче, у ті дні від кесаря Августа прилетів указ: провести перепис по всьому світу. ²Це був перший перепис, тоді, коли Сирією рулив Квіріній. ³І всі почесали записуватися, кожен у своє місто. ⁴Тож і Йосип рвонув із Галилеї, з міста Назарет, нагору в Юдею, до міста Давида, що зветься Віфлеєм, бо він був із Давидового дому й роду, ⁵щоб записатися разом із Марією, з якою був заручений і яка вже була при надії.

⁶І от, поки вони там зависали, у неї настав час родити. ⁷І вона народила свого Сина-первістка, замотала Його в пелюшки й поклала в ясла, бо в гостьовій кімнаті для них місця тупо не було. ⁸А в тій самій місцевості були пастухи: вони ночували просто неба в полі й по черзі тягнули нічні зміни біля своєї отари. ⁹І тут біля них нарисувався ангел Господній, і слава Господня засяяла навколо них, і вони конкретно шуганулися. ¹⁰А ангел до них: «Без паніки! Слухайте сюди: я звіщаю вам Добру Новину, нереальну радість, яка буде для всього народу: ¹¹сьогодні в місті Давида для вас народився Спаситель, Він і є Христос Господь!

¹²І ось вам знак: знайдете немовля, замотане в пелюшки, яке лежить у яслах». ¹³І раптом разом з ангелом з'явилася ціла тьма-тьмуща небесного війська: вони хвалили Бога й видавали: ¹⁴«Слава Богові в найвищих, а на землі мир людям, яких Він уподобав!»а ¹⁵Коли ангели відлетіли від них на небо, пастухи почали базарити між собою: «Ну го до Віфлеєма, заціним цю тему, що там сталася, про яку нам дав знати Господь!» ¹⁶І вони мерщій погнали туди й відшукали Марію, Йосипа і немовля, яке лежало в яслах.

¹⁷Як усе засікли, вони почали шерити те, що їм було сказано про цю Дитину. ¹⁸І всі, хто це чув, були в шоці від того, що їм розповідали пастухи. ¹⁹А Марія берегла всі ці слова й раз у раз прокручувала їх у своєму серці. ²⁰А пастухи почесали назад і прославляли й хвалили Бога за все, що почули й позирили: усе було чітко так, як їм сказали. ²¹Коли минуло вісім днів і настав час Його обрізання, Йому дали ім'я Ісус, те саме, яке озвучив ангел ще до того, як Він був зачатий в утробі.

²²А коли їхні дні очищення за Законом Мойсея добігли кінця, вони принесли Його в Єрусалим, щоб представити Господу, ²³як написано в Законі Господньому: «Кожен хлопчик, що першим відкриває утробу, буде названий святим для Господа», ²⁴і щоб принести жертву, як сказано в Законі Господньому: «пару горлиць або двоє голуб'ят». ²⁵І ось у Єрусалимі був мужик на ім'я Симеон. Цей чоловік був праведний і побожний, він чекав на розраду для Ізраїлю, і Святий Дух був на ньому. ²⁶Святий Дух відкрив йому, що він не побачить смерті, поки не побачить Христа Господнього.

²⁷І от, ведений Духом, він підвалив у храм. І коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити для Нього те, що за звичаєм вимагав Закон, ²⁸він узяв Його на руки, благословив Бога і такий: ²⁹«Тепер, Владико, Ти відпускаєш Свого раба з миром, чітко за Твоїм словом, ³⁰бо мої очі таки побачили Твоє спасіння, ³¹яке Ти приготував на очах у всіх народів: ³²світло, що несе об'явлення язичникам, і славу Твого народу, Ізраїлю».

³³Його батя й мама були в повному ауті від того, що про Нього говорили.а ³⁴І Симеон благословив їх, а Марії, Його матері, сказав: «Дивись: Цей поставлений на падіння і на підйом багатьох в Ізраїлі, і на знак, який хейтитимуть, ³⁵а тобі самій душу проб'є меч, щоб спалилися думки багатьох сердець». ³⁶А ще там була Анна, пророчиця, донька Фануїла, з племені Асира. Вона була вже нехило в літах: вийшла заміж дівчиною й прожила з чоловіком сім років, ³⁷а потім була вдовою аж до вісімдесяти чотирьох років. З храму вона не вилазила: і вночі, і вдень стабільно служила постами й молитвами.

³⁸І саме в цю мить вона нарисувалася поруч, почала дякувати Богові й розповідала про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима. ³⁹Коли вони закрили всі пункти за Законом Господнім, то звалили назад у Галилею, у своє місто Назарет. ⁴⁰А Дитина росла й набиралася сил, наповнюючись мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.а ⁴¹Його батьки щороку мотались до Єрусалима на свято Пасхи. ⁴²І коли Йому стукнуло дванадцять, вони, як годиться за звичаєм, піднялися туди на свято, ⁴³а коли свято відгуло і вони вже верталися, хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, і Його батьки цього не просікли.а

⁴⁴Вони думали, що Він десь у їхній компанії в дорозі, тож відмахали цілий день шляху, а тоді взялися шукати Його серед рідні й знайомих. ⁴⁵А коли не знайшли, рвонули назад до Єрусалима й шукали Його по всіх усюдах. ⁴⁶І через три дні вони знайшли Його в храмі: Він сидів посеред учителів, слухав їх і підкидав їм питання. ⁴⁷А всі, хто Його слухав, були в ступорі від того, як Він шарить, і від Його відповідей. ⁴⁸Як вони Його побачили, у них аж щелепа відвисла, і мати Йому каже: «Дитино, ну нащо Ти так із нами? Дивись, ми з Твоїм татом місця собі не знаходили, шукали Тебе!»

⁴⁹А Він їм такий: «Чого ви Мене шукали? Ви шо, не знали, що Мені треба бути в домі Мого Отця?» ⁵⁰Але вони не допетрали, що Він їм цим сказав. ⁵¹І Він спустився з ними, прийшов у Назарет і слухався їх. А Його мама тримала все це в серці. ⁵²А Ісус прогресував у мудрості й у зрості та в прихильності в Бога й людей.