16І тут я почув гучний голос із храму, який такий до семи ангелів: «Чешіть і виливайте на землю сім чаш Божої люті!» 2І перший почесав і вилив свою чашу на землю, і на людях, які мали мітку звіра й поклонялися його образу, вилізли стрьомні, люті виразки. 3Другий вилив свою чашу в море, і воно стало кров'ю, як у мерця, і кожна жива душа в морі дала дуба. 4Третій хлюпнув свою чашу в річки й джерела, і вони стали кров'ю. 5І я почув, як ангел вод такий: «Ти праведний, Ти, Хто є і Хто був, Святий, бо Ти виніс такий вирок, 6бо вони пролили кров святих і пророків, і Ти дав їм пити кров. Їм по заслугах!»
7І я почув, як жертовник такий: «Так, Господи Боже Вседержителю, Твої суди справжні й праведні!» 8Четвертий вилив свою чашу на сонце, і йому дали смажити людей вогнем. 9І людей конкретно попекло страшною спекою, і вони поливали брудом ім'я Бога, Який має владу над цими карами, і не покаялися, щоб віддати Йому славу. 10П'ятий вилив свою чашу на престол звіра, і його царство накрила темрява, а люди від болю гризли собі язики 11і гнали на Бога неба через свої болі й свої виразки, але так і не покаялися, не зав'язали зі своїми ділами.
12Шостий вилив свою чашу на велику річку Євфрат, і вода в ній пересохла, щоб підготувати трасу для царів зі сходу сонця. 13І я побачив, як із пащі дракона, із пащі звіра й із пащі фейкового пророка вилазять три нечисті духи, схожі на жаб. 14Бо це духи демонів, які творять знаки; вони підвалюють до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну великого дня Бога Вседержителя. 15«Ось Я приходжу, як злодій! Щасливий той, хто не спить і тримає свій прикид при собі, щоб не тинятися голяка й щоб люди не зирили на його сором». 16І вони стягнули їх до місця, яке єврейською називається Армагеддон.
17Сьомий вилив свою чашу в повітря, і з храму, від престолу, вирвався гучний голос, який видав: «Готово!» 18І тут — блискавки, голоси й громи, і почався великий землетрус, якого не було відтоді, як на землі з'явилася людина, — оце землетрус, жесть який потужний! 19Велике місто розкололося на три частини, і міста народів завалилися. І Бог згадав про великий Вавилон, щоб дати йому чашу з вином люті Його гніву. 20І всі острови злиняли, а гори зникли з радарів. 21А з неба на людей валиться здоровенний град, десь на талант вагою, і люди хейтили Бога за цю кару градом, бо ця кара нереально жорстка.