Послання до римлян

До римлян 14

14Того, хто слабкий у вірі, приймайте до себе, тільки не для того, щоб душнити й розбирати по кісточках його думки. 2Один вірить, що можна точити все підряд, а хто слабкий, той хаває тільки овочі. 3Хто їсть, хай не хейтить того, хто не їсть, а хто не їсть, хай не судить того, хто їсть, бо Бог його прийняв до Себе. 4Ти хто такий узагалі, щоб судити чужого слугу? Стоїть він чи падає — це вже тема його власного господаря. І він таки встоїть, бо Господь може втримати його на ногах. 5Один вважає, що якийсь день крутіший за інший, а інший — що всі дні однакові. Хай кожен у своєму розумі буде чітко впевнений.

6Для кого якийсь день — це тема, той шанує його для Господа. І хто їсть, їсть для Господа, бо дякує Богові; і хто не їсть, не їсть для Господа — і теж дякує Богові. 7Бо ніхто з нас не живе в режимі „для себе“, і ніхто в такому режимі не помирає. 8Бо якщо живемо — живемо для Господа, а якщо помираємо — помираємо для Господа. Тож хоч живемо, хоч помираємо — по-любому ми Господні. 9Бо Христос саме для цього помер і ожив — щоб бути Господом і над мертвими, і над живими. 10А ти чого судиш свого брата? Або ти — чого хейтиш свого брата? Бо всі ми станемо перед Божим судом.

11Бо написано: «Як живу Я, — каже Господь, — переді Мною схилиться кожне коліно, і кожен язик визнає Бога». 12Тож кожен із нас сам за себе відзвітує Богові. 13Тож давайте зав'яжемо судити одне одного. Краще розсудіть ось що: не ставити братові підніжки й не розставляти йому пасток. 14Я в темі й залізно переконаний у Господі Ісусі, що ніщо не є нечистим саме по собі. Тільки для того, хто щось вважає нечистим, воно й нечисте. 15Бо якщо через їжу твій брат засмучується, ти вже не по любові живеш. Не топи своєю хавкою того, за кого Христос помер.

16Тож хай ваше добро не поливають брудом. 17Бо Царство Боже — це не про те, щоб похавати й попити, а про праведність, мир і радість у Святому Дусі. 18Бо хто в цьому служить Христу, той до вподоби Богові, і в людей він має респект. 19Тож го впрягатися в те, що несе мир, і в те, що прокачує одне одного. 20Не розвалюй Божої справи через хавчик. Так, усе чисте, але це зло, коли людина їсть так, що цим ставить іншому підніжку.

21Топово — не точити м'яса, не пити вина й не робити нічого такого, на чому спотикається твій брат. 22Віру, яку ти маєш, тримай при собі — перед Богом. Щасливчик той, хто не судить себе в тому, що сам вважає норм. 23А хто сумнівається, але заточить, той уже засуджений, бо це не з віри. А все, що не з віри, — гріх.