2От і я, брати, коли прикотив до вас, прийшов не з якимось вищим пілотажем красномовства чи мудрості, коли звіщав вам Божу таємницю. 2Бо я для себе чітко вирішив: серед вас не знати нічого, крім Ісуса Христа — і то Його, розп'ятого. 3І коли я був у вас, то був слабкий, мені було стрьомно, і мене капець як трусило. 4І мої слова, і моя проповідь будувалися не на мудрих словах, які вміють переконати, а на пруфах Духа й сили, 5щоб ваша віра базувалася не на людській мудрості, а на Божій силі.
6А мудрість ми таки розганяємо — серед зрілих; тільки це не мудрість цього віку й не мудрість великих шишок цього віку, які вже здуваються. 7Ні, ми розказуємо Божу мудрість — таємну, засекречену, — яку Бог ще до віків наперед визначив для нашої слави. 8Жодна з великих шишок цього віку її не допетрала; бо якби допетрали, то не розп'яли б Господа слави. 9Але, як написано: «Чого око не зирило, і вухо не чуло, і що людському серцю й не снилося, — те Бог приготував для тих, хто Його любить». 10А нам Бог це відкрив через Духа, бо Дух досліджує все — навіть Божі глибини.
11Бо хто з людей у темі, що діється в людині, крім духа самої людини, який у ній? Так само й того, що в Бога, ніхто не пізнав, крім Божого Духа. 12А ми отримали не дух світу, а Духа, Який від Бога, щоб до нас реально дійшло, що Бог нам подарував. 13Про це ми й базаримо — не словами, яких навчає людська мудрість, а тими, яких навчає Дух, пояснюючи духовне духовним. 14А душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це дичина, і вона не може цього просікти, бо розбиратися в цьому треба духовно. 15А духовна людина в усьому розбирається, а в ній самій ніхто не розбереться.
16Бо «хто пізнав розум Господа, щоб читати Йому лекції?» А ми маємо розум Христа.