Перше послання до коринтян

1 до коринтян 3

3І я, брати, не міг базарити з вами як із духовними — тільки як із плотськими, як із малечею у Христі. 2Я напував вас молоком, а не давав твердої хавки: ви ще її не тягнули, та й щас іще не тягнете, 3бо ви досі плотські. Раз у вас заздрість і терки, то хіба ви не плотські й не живете чисто як звичайні люди? 4Бо коли хтось такий: «Я топлю за Павла», а інший: «А я — за Аполлоса», — хіба ви не просто люди? 5Ну і хто такий той Аполлос? І хто такий Павло? Та це служителі, через яких ви повірили, — кожен так, як кому дав Господь.

6Я посадив, Аполлос підлив, а ростив — Бог. 7Тож і той, хто садить, — ніхто, і той, хто поливає, — ніхто: уся тема в Бозі, Який дає рости. 8Хто садить і хто поливає — одна тіма, а кожен отримає свою оплату по тому, скільки сам напахав. 9Бо ми — Божі напарники, а ви — Боже поле, Божа будова. 10За Божою благодаттю, яку мені дано, я, як тямущий прораб, заклав фундамент, а інший будує на ньому. Тільки хай кожен дивиться в оба, як він на ньому будує.

11Бо іншого фундаменту ніхто й не зможе закласти, крім того, що вже лежить, — а це Ісус Христос. 12Тепер, якщо хтось на цьому фундаменті зводить щось — із золота, срібла, дорогих камінців, дерева, сіна чи соломи, — 13то в кожного стане видно, що він там наробив: день усе засвітить, бо він відкривається у вогні, і вогонь сам протестить, яка в кого робота. 14Якщо в когось те, що він збудував, вистоїть, — йому світить нагорода. 15А якщо в когось усе згорить — він буде в мінусі; сам він, щоправда, спасеться, але так, ніби проскочив крізь вогонь.

16Ви що, не в темі, що ви — Божий храм і у вас живе Дух Божий? 17Якщо хтось розносить Божий храм, того рознесе Бог, бо Божий храм — святий, а це ви і є. 18Хай ніхто сам себе не розводить. Якщо хтось серед вас вважає себе розумником за мірками цього віку, хай стане дурнем, щоб стати мудрим. 19Бо мудрість цього світу для Бога — повна дичина. Написано ж: «Він ловить мудреців на їхніх же мутках». 20І ось іще: «Господь знає задуми мудреців — що вони порожняк».

21Тож хай ніхто не флексить людьми, бо все — ваше: 22чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи те, що вже є, чи те, що ще настане, — усе ваше, 23а ви — Христові, а Христос — Божий.