Перше послання до коринтян

1 до коринтян 9

9Ну шо, я не вільний? Я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса, нашого Господа? Хіба ви самі — не результат того, як я пахав у Господі? 2Якщо для інших я й не апостол, то для вас — точно так, бо ви в Господі — печатка, яка підтверджує моє апостольство. 3Ось мій захист для тих, хто влаштовує мені розбір польотів: 4Ми що, не маємо права похавати й попити? 5Ми що, не маємо права мотатися всюди з дружиною — сестрою по вірі, як решта апостолів, і брати Господа, і Кифа?

6Чи тільки ми з Варнавою не маємо права не вкалувати на життя? 7Хто взагалі йде служити в армію за власні бабки? Хто садить виноградник і не точить його плодів? Або хто пасе отару й не п'є молока від тієї отари? 8Я що, базарю це чисто по-людськи? Хіба Закон не каже того самого? 9Бо в Законі Мойсея написано: «Не надягай намордника на вола, коли він молотить». Хіба це Бог так за волів переймається? 10Чи Він стопудово про нас це каже? Так, заради нас це написано: бо той, хто оре, мусить орати з надією, і той, хто молотить, — з надією, що і йому перепаде своя частка.

11Якщо ми посіяли у вас духовне, то хіба це аж такий великий запит, якщо пожнемо від вас матеріальне? 12Якщо інші мають частку в цьому праві на вас, то хіба ми — не тим паче? Але ми цим правом не скористалися, а терпимо все, аби ніяк не вставляти палки в колеса Добрій Новині Христа. 13Хіба ви не в курсі, що ті, хто впрягається у святу службу, хавають те, що з храму, а ті, хто стабільно чергує біля жертовника, отримують свою частку з жертовника? 14Так само й Господь прописав тим, хто проголошує Добру Новину, жити з Доброї Новини. 15А я нічого з цього не юзав. І пишу я це не для того, щоб тепер мені так влаштували. Бо краще мені вмерти, ніж… Ні, мою причину для гордості ніхто не обнулить!

16Бо якщо я звіщаю Добру Новину, то мені нема чим хвалитися: на мені лежить обов'язок, без варіантів. І мені кранти, якщо не звіщатиму Доброї Новини! 17Бо якщо я роблю це чисто з власного бажання, маю нагороду; а якщо не з власного бажання — то мені просто довірено роль управителя. 18То яка ж мені з того нагорода? Та, що я звіщаю Добру Новину задарма, щоб не вичавлювати по максимуму свого права в Добрій Новині. 19Бо хоч я вільний від усіх, я сам підписався бути рабом для всіх, щоб здобути якомога більше. 20Для юдеїв я ставав як юдей, щоб здобути юдеїв; для тих, хто під Законом, — як під Законом (хоча сам я не під Законом), щоб здобути тих, хто під Законом; 21для тих, хто без Закону, — як без Закону (хоча я не без закону перед Богом, а живу в законі Христа), щоб здобути тих, хто без Закону.

22Зі слабкими я ставав слабким, щоб здобути слабких. Я став для всіх усім, щоб по-любому спасти хоч декого. 23А все це я роблю заради Доброї Новини, щоб і самому отримати в ній свою частку. 24Ви ж у темі, що на стадіоні біжать усі, але приз забирає тільки один? От і біжіть так, щоб цей приз урвати. 25Кожен, хто змагається, у всьому тримає себе в руках: вони — щоб відхопити вінок, який зів'яне, а ми — такий, що не зів'яне ніколи. 26Тож я біжу — не абикуди; я боксую — не по повітрю луплю.

27Навпаки, я своєму тілу фінгалів наставляю й тримаю його за раба, щоб, проповідуючи іншим, самому не вилетіти з дискваліфікацією.