10Я сам, Павло, прошу вас лагідністю й поступливістю Христа. Я той, хто наживо серед вас тихоня, а заочно — борзий до вас. 2Благаю: хай мені, коли я буду у вас, не доведеться показувати характер з тією впевненістю, з якою я збираюся жорстко наїхати на деяких, хто має нас за тих, що живуть за плоттю. 3Бо хоч ми й топчемо цю землю в тілі, воюємо ми не за плоттю: 4зброя нашої війни — не плотська, а потужна Божою силою, щоб зносити фортеці. 5Ми розбиваємо вщент мудровані аргументи й кожну пафосну вежу, що пнеться проти пізнання Бога, і пакуємо в полон кожну думку, щоб вона слухалася Христа, 6і ми на низькому старті, щоб покарати кожен непослух, щойно ваша слухняність буде на всі сто.
7Ви зирите на картинку. Якщо хтось упевнений, що він Христів, хай ще раз прокрутить у голові: як він Христів, так само й ми. 8Бо навіть якщо я трохи більше похизуюся нашою владою, яку Господь дав, щоб вас будувати, а не зносити, — я не зашкварюся. 9Але не хочу, щоб здавалося, ніби я вас своїми листами шугаю. 10Бо, як хтось каже: «Листи в нього серйозні й жорсткі, а наживо він — слабак, і як говорить — то відстій». 11Хай такий тип зарубає собі на носі: які ми на словах у листах, коли нас нема, такі ж ми й на ділі, коли ми поруч.
12Бо ми не наважуємося зараховувати себе до деяких, хто сам себе піарить, чи рівнятися з ними. Вони міряють себе самими собою і порівнюють себе з собою ж — і нічого не шарять. 13А ми не будемо вихвалятися понад міру, а тільки в межах тієї зони, яку Бог нам відміряв як мірку, — а вона дотягується й до вас. 14Ми ж не вилазимо за свої межі, ніби до вас і не дотягувалися: ми ж і до вас першими прикотили з Доброю Новиною Христа. 15Ми не понтуємося понад міру чужою працею, але маємо надію, що коли ваша віра зростатиме, то й ми серед вас конкретно розширимося в межах нашої зони — по максимуму, 16щоб звіщати Добру Новину й у краях за вами, а не вихвалятися в чужій зоні готовеньким.
17А хто хвалиться — хай хвалиться Господом. 18Бо пройшов перевірку не той, хто сам себе піарить, а той, за кого ручається Господь.