11Ех, от би ви трохи потерпіли мою дурість! Та ви ж і так мене терпите. ²Бо я за вас ревную Божими ревнощами: я ж засватав вас за одного Чоловіка, щоб привести до Христа, як чисту дівчину. ³Але мені стрьомно: як змій своїми хитрими мутками розвів Єву, так і ваші мізки можуть зіпсуватися й з'їхати з щирої та чистої відданості Христові. ⁴Бо коли хтось підвалює й проповідує іншого Ісуса, якого ми не проповідували, або ви приймаєте іншого духа, якого не отримали, чи іншу Добру Новину, якої не прийняли, — ви це спокійно хаваєте! ⁵Бо я так собі рахую: я ні в чому не слабший за тих найтоповіших апостолів.

⁶Хай я й не профі в красивому базарі, але не в знанні: ми ж вам це засвітили в усьому й з усіх боків. ⁷Чи я, може, згрішив тим, що принижував себе, щоб вас підняти, бо звіщав вам Божу Добру Новину задарма? ⁸Інші церкви я обносив, беручи від них бабки на прожиття, щоб служити вам. ⁹І коли я був у вас і сидів на мілині, я нікому не сідав на шию: мої нестачі повністю закрили брати, які прикотили з Македонії. Я в усьому стежив, щоб не бути вам тягарем, і стежитиму й далі. ¹⁰Як Христова правда є в мені, так оцю мою хвальбу ніхто не заткне в усіх краях Ахаї.

¹¹Чого це? Бо я вас не люблю? Та Бог же знає! ¹²А те, що я роблю, робитиму й далі, щоб обрубати зачіпку тим, хто тільки й шукає зачіпки, — щоб у тому, чим вони флексять, вони виявилися такими ж, як і ми. ¹³Бо такі — фейкові апостоли, працівники-кидали, які шифруються під апостолів Христа. ¹⁴І нічого дивного: сам сатана косплеїть ангела світла. ¹⁵Тож не така вже й сенсація, якщо і його служителі маскуються під служителів праведності. Їхній кінець буде таким, як їхні діла.

¹⁶Ще раз кажу: хай ніхто не тримає мене за дурня. А як уже тримаєте, то прийміть мене хоч як дурня, щоб і я трохи пофлексив. ¹⁷Те, що я зараз базарю, я кажу не по-Господньому, а наче дурень, отак упевнено вихваляючись. ¹⁸Раз уже багато хто понтується за тілом, то й я понтуватимусь. ¹⁹Ви ж у нас такі мудрі, що з кайфом терпите дурнів! ²⁰Бо ви терпите, коли хтось робить із вас рабів, коли хтось вас жере, коли хтось вас розводить, коли хтось будує з себе мейн-кереткера, коли хтось зацідить вам в обличчя.

²¹Кажу це, хоч і крінжово: ми, бачте, на таке були заслабкі! А як хтось там у чомусь такий борзий — кажу як дурень, — то й я борзий. ²²Вони євреї? Я теж. Вони ізраїльтяни? Я теж. Вони нащадки Авраама? І я теж. ²³Вони служителі Христа? — кажу, ніби з глузду з'їхав, — я ще крутіший: пахав я значно більше, на нарах сидів значно частіше, гамселили мене без міри, смерті в очі дивився не раз. ²⁴Від юдеїв я п'ять разів отримав по сорок ударів без одного. ²⁵Тричі мене відходили палками, раз закидали камінням, тричі я потрапляв у корабельну аварію, ніч і день бовтався у відкритому морі.

²⁶Я часто петляв дорогами, був у небезпеках від річок, у небезпеках від бандюків, у небезпеках від своїх же, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках серед фейкових братів. ²⁷У виснажливій пахоті й тяжкій роботі, часто без сну, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді й без одягу. ²⁸А крім усього іншого, на мені щодня ще й пресинг: я парюся за всі церкви. ²⁹Хто слабне — а я не слабну? Кого збивають з дороги — а в мене не горить усе всередині? ³⁰Якщо вже ніяк без хвастощів, то хвастатимусь тим, у чому я слабак.

³¹Бог і Отець Господа Ісуса, Який благословенний навіки, знає, що я не гоню.а ³²У Дамаску намісник царя Арети тримав під охороною місто дамаскинців, щоб мене загребти, ³³але мене в кошику спустили через віконце в мурі, і я злиняв у нього з рук.