8Брати, хочемо, щоб ви були в темі про Божу благодать, яку отримали церкви Македонії: 2попри жорсткий тест бідами, їхня радість била через край, а бідність у них була повна, на самому дні, — і все це вилилося в щедрість на максималках. 3Бо я свідчу: вони дали по силах і навіть понад сили — і вписалися в це самі, з власної волі. 4Вони реально засипали нас проханнями, благали дати їм цей привілей — бути в долі в служінні святим. 5І все вийшло навіть крутіше, ніж ми сподівалися: вони спершу віддали себе Господу, а потім і нам — з Божої волі.
6Тож ми попросили Тита: раз він уже запустив у вас цю добру справу, хай тепер і дотисне її до кінця. 7Ви ж у всьому й так на висоті: у вірі, у слові, у знанні, у повному драйві й у любові, яка від нас живе у вас, — тож будьте на висоті й у цій добрій справі. 8Я не наказую, а через те, як впрягаються інші, хочу перевірити, чи ваша любов справжня, без фейку. 9Ви ж у темі, яка благодать нашого Господа Ісуса Христа: Він був багатим, але заради вас став бідним, щоб ви через Його бідність стали багатими. 10І ось моя порада в цій справі — вам це на руку: ви ж іще торік першими почали не лише щось робити, а й узагалі загорілися цим бажанням.
11Тож тепер ділом дотягніть усе до фінішу: щоб як ви із запалом цього хотіли, так і довели до кінця — з того, що маєте. 12Бо якщо запал є, то це зараховується по тому, що людина має, а не по тому, чого в неї нема. 13Я ж не до того, щоб іншим було на чилі, а вам — жесть, 14а до рівності: зараз ваш плюс закриває їхній мінус, щоб і їхній плюс закрив ваш мінус, — і так буде рівність, 15як написано: «У кого було багато — не мав лишку, а в кого мало — не лишився в пролеті».
16Дякувати Богові, що Він вклав у серце Тита такий самий вогонь за вас! 17Бо він не тільки прийняв наше прохання, а й сам настільки заряджений, що з власної волі вже чеше до вас. 18А разом із ним ми відправляємо брата, якого в усіх церквах респектують за його служіння Добрій Новині. 19І не тільки це: церкви ще й обрали його нашим тіммейтом у дорозі для цієї доброї справи, яку ми рулимо на славу самого Господа й на доказ нашого запалу. 20Ми так страхуємося, щоб ніхто не зміг до нас прикопатися через такі великі бабки, що проходять через наші руки.
21Бо ми стежимо, щоб усе було чисто й по-чесному не тільки перед Господом, а й перед людьми. 22А з ними ми відправляємо ще й нашого брата, якого вже стільки разів перевірили в купі ситуацій, — він стабільно викладається на повну, а тепер ще більше, бо капець як на вас покладається. 23Що там Тит — він мій напарник, ми разом пашемо для вас; а наші брати — посланці церков, слава Христа. 24Тож на очах у церков покажіть їм пруф вашої любові — і того, що ми не гнали, коли хвалилися вами.