Послання до ефесян

До ефесян 4

4Тож я, в'язень у Господі, конкретно вас прошу: живіть так, щоб ваше життя тягнуло на те покликання, до якого вас покликали, 2без жодних понтів, лагідно, з терпінням, з любов'ю витримуючи одне одного, 3і викладайтеся на повну, щоб берегти єдність Духа, де мир тримає вас докупи. 4Одне тіло й один Дух, так само як і вас покликали до однієї надії, що йде в комплекті з вашим покликанням; 5один Господь, одна віра, одне хрещення, 6один Бог і Отець усіх, Який над усіма, через усіх і в усіх.

7А кожен із нас персонально отримав благодать рівно в тій мірі, у якій її дарує Христос. 8Тому й сказано: «Піднявшись на висоту, Він повів за Собою полонених і роздав людям дари». 9А оте «піднявся» — це про що, як не про те, що Він також спустився вниз, у нижні частини землі? 10Той, Хто спустився, — це Той самий, Хто й піднявся вище за всі небеса, щоб заповнити геть усе. 11І саме Він дав одних — апостолами, інших — пророками, ще інших — євангелістами, а ще інших — пастирями й учителями, 12щоб прокачати святих для справи служіння, щоб будувати тіло Христове, 13аж поки всі ми не дійдемо до єдності віри й пізнання Сина Божого, до дорослого, зрілого левелу людини, до планки зросту, яку задає повнота Христа, 14щоб ми більше не були малечею, яку кидає на хвилях і носить туди-сюди будь-який вітер вчення, через людське шулерство, через хитрість, заточену на схеми обману.

15Натомість, кажучи все чесно і з любов'ю, ми маємо в усьому рости в Нього — у Того, Хто є голова, у Христа. 16Від Нього все тіло, зібране докупи й скріплене кожною зв'язкою, що його підживлює, коли кожна окрема частина пахає на своєму рівні, росте й будує саме себе в любові. 17Тож ось що я кажу й свідчу в Господі: більше не живіть так, як живуть язичники, чий розум ганяє порожняк. 18У мізках у них темрява, вони відрізані від Божого життя через незнання, що сидить у них самих, через те, що їхнє серце задубіло. 19Відморозившись, вони самі здали себе розпусті без гальм, щоб на повну займатися всякою нечистотою, і все їм мало.

20А от ви Христа проходили зовсім не так, 21якщо ви вже реально Його чули і вас у Ньому навчили, як воно і є по правді в Ісусі: 22скинути з себе, як старий прикид, стару людину, якою ви були в колишньому житті, ту, що гниє через оманливі хотілки, 23і постійно проходити оновлення в дусі свого розуму, 24і натягнути на себе нову людину, створену на Божий зразок у праведності й святості, які йдуть від правди.

25Тож, зав'язавши з фейками, кажіть кожен своєму ближньому правду, бо ми — частини одне одного. 26Злитеся — але не грішіть. Хай сонце не зайде, поки у вас іще бомбить, 27і не лишайте дияволу жодної лазівки. 28Хто цупить — хай більше не цупить, а краще хай вкалує, роблячи своїми руками щось путнє, щоб мати чим поділитися з тим, хто сидить на мілині. 29Хай з вашого рота не вилітає жодного трешу, а лише щось добре, що будує там, де це треба, щоб воно несло благодать тим, хто слухає.

30І не засмучуйте Святого Божого Духа: це Ним на вас поставлено печатку до дня викуплення. 31Уся гіркота, психи, злість, ор і хейт хай звалять від вас разом з усякою злобою. 32Натомість будьте одне до одного добрими, з м'яким серцем, і прощайте одне одного так, як і Бог у Христі простив вас.