Послання до ефесян

До ефесян 5

5Тож беріть приклад із Бога й повторюйте за Ним, як улюблені діти. 2І по життю ходіть у любові — так само, як і Христос полюбив нас і віддав Себе за нас як приношення й жертву Богові, на кайфові пахощі. 3А розпуста, будь-яка нечистота чи жага загрібати собі більше — щоб серед вас про таке навіть не базарили, як і личить святим. 4І ніякого трешу, дурних балачок чи сальних приколів — це не ваш вайб; натомість — дякуйте. 5Бо зарубайте собі на носі: жоден розпусник, чи нечистий, чи жадюга, який по суті ідолопоклонник, не має спадку в Царстві Христа і Бога.

6Хай ніхто не розводить вас порожнім базаром, бо саме через таке Божий гнів накриває синів непослуху. 7Тож не будьте з ними в одній упряжці. 8Бо колись ви самі були темрявою, а тепер ви — світло в Господі. Тож і живіть як діти світла — 9бо світло дає ось такий урожай: усяку доброту, праведність і правду, — 10і на ділі розбирайтеся, що Господу реально до вподоби.

11І не вписуйтеся в справи темряви, що не дають жодного плоду, а навпаки — виводьте їх на чисту воду. 12Бо те, що вони мутять по-тихому, навіть озвучувати — зашквар. 13А все, що світло викриває, вилазить на видноту, бо все, що вилазить на видноту, — то світло. 14Тому й сказано: «Підйом, соню, вставай із мертвих — і над тобою засяє Христос!» 15Тож уважно пасіть, як ви живете: не як ті, хто не шарить, а як мудрі, 16вичавлюючи з кожної нагоди максимум, бо дні нині лихі.

17Тому не тупіть, а допетрайте, у чому воля Господа. 18І не бухайте, напиваючись вином, — у цьому життя без гальм; а натомість наповнюйтеся Духом, 19перетираючи між собою псалмами, гімнами й духовними піснями, співаючи й награваючи Господу своїм серцем, 20стабільно дякуючи за все Богові й Отцеві в ім'я нашого Господа Ісуса Христа, 21і підкоряйтеся одне одному з побожного страху перед Христом.

22Дружини — своїм чоловікам, як Господу, 23бо чоловік — голова дружини, як і Христос — голова церкви, і Він Сам — Спаситель тіла. 24Але як церква підкоряється Христу, так і дружини — своїм чоловікам у всьому. 25Чоловіки, любіть своїх дружин так, як і Христос полюбив церкву й віддав за неї Себе, 26щоб її освятити, відмивши водою через слово, 27щоб Самому поставити її перед Собою — церкву в славі, без жодної плями, зморшки чи чогось такого, а святу й бездоганну.

28Так само й чоловіки мусять любити своїх дружин, як свої власні тіла. Хто любить свою дружину — той, по факту, любить себе. 29Бо ніхто ніколи не хейтив свого тіла, навпаки — годує його й носиться з ним, як і Христос — із церквою, 30бо ми — частини Його тіла. 31«Тому чоловік залишить батька й маму, прикипить до своєї дружини, і двоє стануть одним тілом». 32Це — велика таємниця, а я тут маю на увазі Христа й церкву.

33Але й ви, кожен персонально, хай так любить свою дружину, як самого себе, а дружина хай із повагою ставиться до свого чоловіка.