6Тож лишімо позаду базу — стартове вчення про Христа — і го далі, на рівень зрілості, не закладаючи знову фундамент покаяння від мертвих діл і віри в Бога, 2вчення про хрещення, покладання рук, воскресіння мертвих і вічний суд. 3І ми це зробимо, якщо Бог дасть добро. 4Бо неможливо тих, кого вже одного разу осяяло світло, хто покуштував небесного дару й отримав свою частку у Святому Дусі, 5хто на собі відчув смак доброго Божого слова й сил прийдешнього віку, 6а потім відпав, — знову оновити й привести до покаяння: вони ж самі собі знову розпинають Сина Божого й публічно Його шеймлять.
7Бо земля, яка вбирає дощ, що стабільно на неї ллє, і видає зелень, корисну тим, для кого на ній пахають, отримує благословення від Бога. 8А якщо вона видає колючки й будяки — це фейл: до прокляття їй рукою подати, а кінчиться все тим, що її спалять. 9Але щодо вас, любі, ми впевнені в кращому — у тому, що йде в комплекті зі спасінням, навіть якщо ми тут таке кажемо. 10Бо Бог не несправедливий, щоб забути, як ви впрягалися, і ту любов, яку ви показали до Його імені, коли підставляли плече святим — і досі підставляєте. 11А ми реально хочемо, щоб кожен із вас показував той самий драйв, щоб ваша надія була на всі сто певною аж до кінця, 12щоб ви не ставали гальмами, а рівнялися на тих, хто через віру й витримку успадковує обіцянки.
13Бо коли Бог давав обіцянку Авраамові, Він не мав нікого крутішого, ким би поклястися, тож поклявся Самим Собою 14і сказав: «Сто пудів благословлю тебе щедро-щедро й розмножу тебе рясно-рясно». 15І ось так він, терпляче почекавши, таки отримав обіцяне. 16Люди ж клянуться кимось вищим за себе, і будь-які їхні терки закриває клятва — як гарантія. 17Тож Бог, бажаючи ще чіткіше показати спадкоємцям обіцянки, що Його задум залізобетонний і не зміниться, гарантував це клятвою, 18щоб через дві незмінні речі, у яких Бог не може збрехати, ми, хто примчав шукати прихистку, мали потужну підбадьорку — міцно вчепитися в надію, яка лежить перед нами.
19Ця надія в нас — як якір для душі: надійний і непробивний, і вона заходить аж усередину, за завісу, 20куди заради нас як першопроходець зайшов Ісус, ставши первосвященником навіки за чином Мелхиседека.