7Короче, цей Мелхиседек, цар Салима, священник Бога Всевишнього, вийшов назустріч Авраамові, коли той вертався після того, як розніс царів, і благословив його. 2І Авраам відсипав йому десяту частину з усього. Ну, по-перше, його ім'я в перекладі — «цар праведності», а ще він «цар Салима», тобто «цар миру». 3Без баті, без мами, без родоводу, нема в нього ні старту днів, ні фіналу життя. Він уподібнений Синові Божому й лишається священником назавжди. 4Ви тільки зацініть, наскільки він крутий: навіть сам патріарх Авраам скинув йому десятину з найтоповішої здобичі! 5А ті з синів Левія, хто отримує священство, мають заповідь за Законом стягувати десятину з народу, тобто зі своїх же братів, хоча й ті — Авраамова кров.
6А цей, хоч його родовід і не йде від них, зняв десятину з самого Авраама й благословив того, у кого були обітниці. 7А це база, без жодних базарів: нижчого благословляє вищий. 8І тут десятини отримують смертні чуваки, а там — той, про кого засвідчено, що він живе. 9І, так би мовити, через Авраама навіть Левій, який сам збирає десятини, теж відстьобнув десятину. 10Бо він ще був у генах свого баті, коли Мелхиседек перестрів його.
11Тож якби досконалість реально досягалася через левітське священство (а саме на ньому народ отримав Закон), то нащо ще здався інший священник, який постає за чином Мелхиседека, а не називається за чином Аарона? 12Бо коли міняється священство, то по-любому міняється й Закон. 13Бо Той, про Кого це говориться, належав до іншого коліна, з якого ніхто ніколи не впрягався в службу біля жертовника. 14Бо всім і так ясно як день: наш Господь вийшов із Юди, а про це коліно Мойсей і словом не обмовився щодо священників. 15І ще прозоріше все стає, якщо за подобою Мелхиседека постає інший священник, 16Який отримав цей статус не за законом тілесної заповіді, а силою життя, яке нічим не зламати.
17Бо засвідчено: «Ти — священник навіки за чином Мелхиседека». 18Бо попередню заповідь відправлено в архів: вона слабка й по факту не працює, 19адже Закон нічого не довів до досконалості. Натомість у гру заходить краща надія, завдяки якій ми наближаємося до Бога. 20І наскільки це все не просто так, а з клятвою 21(бо ті ставали священниками без жодної клятви, а Він — із клятвою, через Того, Хто сказав Йому: «Господь поклявся й не дасть задню: „Ти — священник навіки“»), 22настільки ж Ісус став гарантом кращого завіту.
23І тих священників була ціла купа, бо смерть не давала їм лишатися на посту. 24А Він лишається навіки, тож і священство в Нього стабільне, непорушне. 25Тому Він і може на всі сто спасати тих, хто через Нього приходить до Бога, бо Він завжди живий, щоб заступатися за них. 26Саме такий первосвященник нам і пасував: святий, без грама зла, без жодної плями, відокремлений від грішників і піднесений вище небес. 27Йому не треба щодня, як тим первосвященникам, спершу приносити жертви за власні гріхи, а потім — за гріхи народу: Він це зробив раз і назавжди, коли приніс у жертву Самого Себе.
28Бо Закон ставить первосвященниками людей зі своїми слабкими місцями, а слово клятви, що прийшло після Закону, — Сина, навіки доведеного до досконалості.