4Звідки у вас ці війни й розбірки? Хіба не звідти — з вашої жаги кайфу, яка воює у ваших тілах? 2Хочете — і облом: не маєте; вбиваєте й заздрите — і все одно не можете цього урвати; гризетеся й воюєте. Не маєте, бо не просите. 3Просите — і не отримуєте, бо просите криво: щоб спустити все на свої кайфи. 4Перелюбниці! Ви що, не в темі, що дружба зі світом — це ворожнеча з Богом? Тож хто вирішить бути корешем світу, той стає ворогом Бога. 5Чи ви думаєте, що Писання просто так, на вітер каже: «Він до ревнощів тужить за духом, якого оселив у нас»?
6Але Він дає ще більшу благодать. Тому й сказано: «Бог стає проти зазнайок, а смиренним дає благодать». 7Тож підкоріться Богові. А дияволу дайте відсіч — і він дасть від вас драла. 8Підійдіть ближче до Бога — і Він підійде ближче до вас. Відмийте руки, грішники, і очистьте серця, ви, що сидите на двох стільцях! 9Відчуйте, як вам гірко, сумуйте й ридайте. Хай ваш регіт перетвориться на жалобу, а радість — на депресняк. 10Збийте з себе пиху перед Господом — і Він вас піднесе.
11Не хейтьте одне одного, брати. Хто хейтить брата або судить свого брата, той поливає брудом Закон і судить Закон. А якщо ти судиш Закон, то ти вже не той, хто виконує Закон, а суддя. 12Є лише один Законодавець і Суддя — Той, Хто може спасти й знищити. А ти взагалі хто такий, що судиш ближнього? 13Алло, ви, хто каже: «Сьогодні чи завтра рвонемо в таке-то місто, зависнемо там на рік, крутитимемо бізнес і наваримо бабла», 14— ви ж навіть не знаєте, що буде завтра! Яке воно, ваше життя? Ви — пара, яка на хвильку засвічується, а потім зникає. 15Замість цього вам варто казати: «Якщо Господь захоче, то й поживемо, і замутимо те чи се».
16А ви натомість флексите своїми понтами. Будь-яке таке хизування — зло. 17Тож хто шарить, як треба робити добро, і не робить, — для того це гріх.