3Був серед фарисеїв один мужик на ім'я Никодим, із юдейської верхівки. 2Цей чувак нарисувався до Нього вночі й такий: «Раббі, ми в темі, що Ти — Учитель, Який прийшов від Бога. Бо ніхто не може робити таких знаків, які робиш Ти, якщо з ним немає Бога». 3Ісус йому у відповідь такий: «Щиру правду кажу тобі: хто не народиться згори, той не зможе побачити Царства Божого». 4Никодим Йому: «Як чувак може народитися, коли він уже старий дід? Шо, він може вдруге залізти мамі в живіт і народитися?» 5Ісус відповів: «Щиру правду кажу тобі: хто не народиться з води й Духа, той не зможе ввійти в Царство Боже.
6Народжене від тіла — це тіло, а народжене від Духа — це дух. 7Не будь у шоці від того, що Я тобі сказав: вам треба народитися згори. 8Вітер дме, куди хоче: ти чуєш його шум, але без поняття, звідки він прилітає і куди летить далі. Так само і з кожним, хто народжений від Духа». 9Никодим на це: «Шо? І як таке може реально бути?» 10Ісус йому: «Ти ж той самий учитель Ізраїлю — і не догоняєш таких речей?
11Щиру правду кажу тобі: ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви наше свідчення ігнорите. 12Якщо Я вам про земне вже видав, а ви не вірите, то як ви повірите, коли Я почну про небесне? 13І ніхто не піднявся на небо, крім Того, Хто зійшов із неба, — Сина Людського. 14І як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий і Син Людський, 15щоб кожен, хто вірить у Нього, мав вічне життя.
16Бо Бог аж настільки полюбив світ, що віддав Свого єдиного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не пропав, а мав життя, якому не буде кінця. 17Бо Бог послав Сина у світ не для того, щоб судити світ, а щоб світ був спасенний через Нього. 18Хто вірить у Нього, того не судять; а хто не вірить, той уже осуджений, бо не повірив в ім'я єдиного Сина Божого. 19А вирок ось який: світло прийшло у світ, але люди запали на темряву більше, ніж на світло, бо їхні справи були гнилі. 20Бо кожен, хто мутить погані справи, хейтить світло й не суне носа до світла, щоб його справи не спалили.
21А хто живе по істині, той топає до світла, щоб засвітилося, що його справи зроблені в Бозі». 22Після цього Ісус і Його учні почесали в юдейський край, і там Він зависав із ними й хрестив. 23А Іван теж хрестив — в Еноні, біля Салима, бо води там було навалом. І народ підвалював і хрестився. 24Бо Івана тоді ще не кинули за ґрати. 25І тут в Іванових учнів почалися терки з одним юдеєм про очищення.
26Вони прикотили до Івана й такі: «Раббі, Той, Хто був із тобою по той бік Йордану, про Кого ти свідчив, — прикинь, Він хрестить, і всі валять до Нього!» 27Іван у відповідь: «Людина не може отримати ані крихти, якщо це їй не дано з неба. 28Ви ж самі — мій пруф, що я казав: „Я не Христос, а мене послано перед Ним“. 29Хто має наречену, той і наречений. А друг нареченого стоїть поруч, слухає його і кайфує по повній, коли чує голос нареченого. Ось така моя радість — і тепер вона на максимум. 30Він має рости, а я — меншати».
31Той, Хто приходить згори, — понад усім. Хто з землі, той земний, і базар у нього земний. Той, Хто приходить з неба, — понад усім. 32Що Він бачив і чув, про те й свідчить, але на Його свідчення всі забивають. 33Хто прийняв Його свідчення, той підписався обома руками, що Бог — правдивий. 34Бо Той, Кого відправив Бог, говорить Божі слова: Духа ж Він дає без лімітів. 35Отець любить Сина і все віддав у Його руки.
36Хто вірить у Сина, той має життя, якому не буде кінця; а хто не слухається Сина, той життя не побачить — на ньому висить Божий гнів.