24У перший день тижня, ні світ ні зоря, вони прикотили до гробниці й принесли пахощі, які приготували. 2Дивляться, а камінь уже відкочений від гробниці. 3Зайшли всередину, а тіла Господа Ісуса там нема. 4І от, поки вони зависли, не допетруючи, що це взагалі таке, раптом біля них нарисувалися двоє чоловіків в одязі, що аж сліпив, як блискавка. 5Їм стало капітально стрьомно, і вони схилили обличчя до землі, а ті такі: «Чого ви шукаєте Живого серед мертвих?
6Його тут нема: Він воскрес! Прокрутіть у голові, як Він вам казав, ще коли був у Галилеї: 7„Син Людський мусить бути зданий у руки грішних людей, бути розп'ятим і на третій день воскреснути“». 8І тут вони згадали Його слова. 9Повернувшись від гробниці, вони скинули всю цю інфу одинадцятьом і всій решті. 10Короче, це були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мама Якова, і решта жінок, що були з ними. Вони й розказували все це апостолам.
11Але для апостолів ці слова звучали як якась дичина, і вони жінкам не вірили. 12А Петро зірвався з місця й рвонув до гробниці. Нахилився, зазирнув, а там лише лляні пелени, і все. І він почесав до себе, в шоці від того, що сталося. 13І ось того ж дня двоє з них топали в село, що за шістдесят стадій від Єрусалима, яке звалося Еммаус. 14І вони перетирали між собою все, що сталося. 15І от, поки вони так тріпалися й розбиралися, Сам Ісус підтягнувся до них і пішов разом із ними.
16Але їхні очі були наче заблоковані, щоб вони Його не впізнали. 17А Він до них такий: «Що це за базари, якими ви перекидаєтеся між собою дорогою?» І вони зупинилися з кислими мінами. 18Один із них, на ім'я Клеопа, кинув Йому: «Ти шо, один-єдиний приїжджий у Єрусалимі, хто не в темі, що там коїлося цими днями?» 19А Він їм: «Що саме?» Вони Йому: «Та про Ісуса Назарянина! Це був пророк, людина, потужна і ділом, і словом перед Богом і всім народом, 20і про те, як наші первосвященники та верхівка злили Його під смертний вирок і розп'яли.
21А ми ж надіялися, що це саме Він має викупити Ізраїль. А до всього цього вже третій день пішов, як усе це сталося. 22Ба більше, деякі жінки з наших нас конкретно шокнули: вони ні світ ні зоря були біля гробниці 23і не знайшли там Його тіла, а прийшли й кажуть, що бачили ангелів у видінні, і ті кажуть, що Він живий. 24Деякі з наших теж змоталися до гробниці й знайшли все так, як і казали жінки, а от Його не бачили». 25І тоді Він їм каже: «Ох ви нерозумні, і як же гальмує ваше серце, коли треба повірити всьому, що сказали пророки!
26Хіба Христу не треба було все це вистраждати й увійти у Свою славу?» 27І, почавши з Мойсея та всіх пророків, Він розклав їм по поличках усе, що в усіх Писаннях сказано про Нього Самого. 28Ось вони підійшли до села, куди йшли, а Він зробив вигляд, що чеше далі. 29Але вони на Нього насіли: «Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день на спаді». І Він зайшов, щоб залишитися з ними. 30І от, коли Він умостився з ними за столом, Він узяв хліб, благословив, розламав і почав роздавати їм.
31І тут у них відкрилися очі, і вони Його впізнали, а Він щез у них з очей. 32І вони один одному: «Хіба в нас серце всередині аж не горіло, коли Він дорогою говорив із нами й відкривав нам Писання?» 33І тієї ж години вони зірвалися з місця й погнали назад до Єрусалима, а там застали в зборі одинадцятьох і тих, хто був із ними, 34а ті кажуть: «Господь реально воскрес і з'явився Симонові!» 35А ці двоє й собі розписали все, що було дорогою, і як вони впізнали Його, коли Він ламав хліб.
36Поки вони про це базарили, Він Сам став посеред них і каже їм: «Мир вам». 37Вони шугонулися, їм стало аж кріпово, бо думали, що бачать духа. 38А Він їм: «Чого ви так напряглися? І чого у вас у серці лізуть сумніви? 39Зирніть на Мої руки й ноги: це Я, Той Самий! Помацайте Мене й подивіться: у духа немає ні тіла, ні кісток, а в Мене, як бачите, є». 40І з цими словами Він показав їм руки й ноги.
41А вони на радощах усе ще не вірили й були в шоці, і тоді Він їм: «Є тут у вас щось похавати?» 42Вони підігнали Йому шматок печеної риби. 43Він узяв і схавав його в них на очах. 44Потім Він їм сказав: «Ось вони, ті Мої слова, які Я вам казав, ще коли був із вами: усе, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророках і в Псалмах, мусить збутися». 45Тоді Він відкрив їм розум, щоб до них дійшло, про що Писання.
46І сказав їм: «Ось так і написано: Христос мав пройти через страждання й на третій день воскреснути з мертвих, 47і в Його ім'я всім народам мають оголосити покаяння для прощення гріхів, стартуючи з Єрусалима. 48А ви свідки всього цього. 49І зацініть: Я відправляю на вас обіцянку Мого Отця. А ви сидіть у місті, поки не будете вдягнені в силу згори». 50Потім Він вивів їх за місто аж до Віфанії, підняв руки й благословив їх.
51І поки Він їх благословляв, Він відділився від них, і Його було піднесено на небо. 52А вони поклонилися Йому й повернулися в Єрусалим із нереальною радістю. 53І стабільно зависали в храмі, благословляючи Бога.