23І тут уся їхня тусовка підірвалася з місць і повела Його до Пилата. ²І почали Його топити звинуваченнями: «Ми спалили цього на тому, що Він збиває наш народ з пуття, забороняє платити податки кесареві й заявляє, що Він — Христос, Цар». ³Пилат питає Його: «Ти — Цар юдейський?» А Він йому у відповідь: «Ти кажеш». ⁴Пилат кинув первосвященникам і купі народу: «Я не нарив на цього чоловіка жодної провини». ⁵Але ті тиснули ще сильніше: «Він розкачує народ! Ходить і вчить по всій Юдеї — почав із Галилеї, а тепер уже й тут».

⁶Пилат, як це почув, перепитав: «Цей чоловік що, галилеянин?» ⁷А коли пробив, що Він із території, де рулить Ірод, то перекинув Його до Ірода, який у ті дні теж зависав у Єрусалимі. ⁸Ірод, коли побачив Ісуса, конкретно зрадів: він уже сто років хотів на Нього позирити, бо чув про Нього, і сподівався, що Він при ньому видасть якесь чудо. ⁹А той засипав Його питаннями по повній, але Він не відповів йому ні словечка. ¹⁰А первосвященники й учителі Закону стояли поруч і жорстко наїжджали на Нього зі звинуваченнями.

¹¹Тоді Ірод разом зі своїми вояками опустив Його нижче плінтуса, постібався з Нього, натягнув на Нього блискучий прикид і спровадив назад до Пилата. ¹²І того ж дня Ірод і Пилат стали корешами, бо до того були між собою на ножах. ¹³А Пилат зібрав докупи первосвященників, верхівку й народ ¹⁴і такий до них: «Ви притягли мені цього чоловіка, бо Він нібито баламутить народ. І от я при вас Його допитав — і не знайшов за Ним жодної провини з того, що ви на Нього вішаєте. ¹⁵Та й Ірод теж нічого не знайшов, бо відправив Його назад до нас. Тож, бачите, Він не зробив нічого, що тягне на смертну кару.а

¹⁶Тож дам Йому прочуханки — і відпущу».

¹⁸Але вони всім гамузом як зарепетують: «Геть цього! Відпусти нам Варавву!» ¹⁹Цього типа посадили за ґрати через якийсь бунт, що стався в місті, і за мокруху. ²⁰Пилат знову гукнув до них, бо хотів таки відпустити Ісуса. ²¹А ті тільки драли горлянки: «Розіпни, розіпни Його!» ²²Він утретє до них: «Та шо ж Він такого поганого накоїв? Я не знайшов за Ним нічого, що тягне на смерть. Тож дам Йому прочуханки — і відпущу».

²³Але вони насідали, на всю горлянку вимагаючи, щоб Його розіп'яли, — і їхні крики таки продавили своє.а ²⁴І Пилат постановив: хай буде по-їхньому. ²⁵Він відпустив того, кого запроторили за ґрати за бунт і мокруху і за кого вони просили, а Ісуса здав їм — робити з Ним, що їм заманеться. ²⁶Коли Його повели, вони перехопили якогось Симона з Киринеї, що саме чесав із поля, і закинули на нього хрест — нести за Ісусом. ²⁷За Ним сунула величезна маса народу, а ще жінки, які вбивалися й голосили за Ним.

²⁸Ісус обернувся до них і такий: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною — краще плачте за собою і за своїми малими. ²⁹Бо, гляньте, надходять дні, коли скажуть: „Щасливиці безплідні — і ті, чиє лоно не народжувало, і чиї груди не годували!“а ³⁰Тоді почнуть казати горам: „Валіться на нас!“, а пагорбам: „Накрийте нас!“ ³¹Бо якщо з зеленим деревом таке витворяють, то що ж тоді світить сухому?» ³²Разом із Ним вели на страту ще двох — кримінальників.

³³Коли дотопали до місця, яке називають «Череп», там розіп'яли Його й тих кримінальників — одного праворуч, другого ліворуч. ³⁴А Ісус казав: «Отче, прости їм, бо вони не тямлять, що творять». А Його одяг розібрали між собою, кидаючи жереб.а ³⁵Народ стояв і зирив, а верхівка ще й тролила Його: «Інших рятував — хай тепер Себе врятує, якщо Він — Христос Божий, Обраний!» ³⁶Солдати теж приколювалися з Нього: підходили, підносили Йому кисле вино ³⁷і кидали: «Якщо Ти — Цар юдейський, то давай, рятуй Себе!»

³⁸А над Ним ще й висів напис: «Це — Цар юдейський».а ³⁹Один із повішених злочинців хейтив Його: «Ти ж Христос, ні? То рятуй Себе й нас!»а ⁴⁰Але другий його осадив: «Ти що, навіть Бога не боїшся? Ти ж сам під тим самим вироком! ⁴¹І з нами все по ділу: огрібаємо по заслугах за те, що натворили. А Він нічого не накосячив». ⁴²І він каже: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Твоє Царство».а

⁴³А Він йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю». ⁴⁴Було вже десь біля шостої години, і темрява накрила всю землю аж до дев'ятої години, ⁴⁵бо сонце погасло. А завіса в храмі розірвалася посередині.а ⁴⁶І Ісус щосили закричав: «Отче, в Твої руки довіряю Мій дух!» Сказав це — і видихнув востаннє. ⁴⁷Сотник, побачивши, що сталося, почав прославляти Бога: «Цей чоловік реально був праведний!»

⁴⁸А вся купа народу, що понабігала на це видовище, побачивши, що сталося, розходилася по хатах, б'ючи себе в груди. ⁴⁹А всі, хто знав Його, стояли віддалік, і жінки, які ходили за Ним ще з Галилеї, — і все це бачили. ⁵⁰І тут нарисувався один мужик на ім'я Йосип, член Ради, людина добра й праведна. ⁵¹Він не підписувався під їхнім рішенням і їхніми діями. Був він з Ариматеї, юдейського міста, і чекав на Царство Боже. ⁵²Він почесав до Пилата й попросив тіло Ісуса.

⁵³Потім зняв Його, загорнув у лляне полотно й поклав у гробницю, видовбану в скелі, де ще ніхто ніколи не лежав. ⁵⁴Це був день Приготування, і от-от мала початися субота. ⁵⁵Жінки, що прийшли з Ним із Галилеї, пішли назирці й подивилися на гробницю і на те, як поклали Його тіло. ⁵⁶Коли вернулися, вони наготували пахощів і ароматних олій. А в суботу, як велить заповідь, відпочивали.