11Коли Ісус закінчив давати інструкції Своїм дванадцятьом учням, Він рушив звідти навчати й проповідувати по їхніх містах. ²А Іван, сидячи в тюрязі, почув про діла Христа й через своїх учніва ³спитав Його: «То Ти і є Той, Хто має прийти, чи нам чекати когось іншого?» ⁴Ісус їм у відповідь такий: «Чешіть до Івана й розкажіть йому, що ви чуєте й бачите: ⁵сліпі прозрівають, кульгаві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, а бідним звіщається Добра Новина.

⁶І щасливий той, хто не спіткнеться об Мене». ⁷Коли ж ті почесали назад, Ісус почав говорити купі народу про Івана: «Шо ви ходили зирити в пустелю? Очеретину, яку вітер хитає туди-сюди? ⁸Ну а шо ж тоді ви ходили побачити? Мужика в м'якому прикиді? Та ті, хто носить таке м'якеньке, зависають по царських хоромах! ⁹Тоді що ж ви ходили побачити? Пророка? Ага, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка. ¹⁰Це ж про нього написано: „Ось Я посилаю Свого посланця перед Тобою, і він підготує Твою дорогу перед Тобою“.

¹¹Правду кажу вам: серед тих, хто народився від жінок, не з'явилося нікого крутішого за Івана Хрестителя. Але найменший у Царстві Небесному — крутіший за нього. ¹²Від днів Івана Хрестителя аж донині Царство Небесне терпить жорсткий наїзд, і ті, хто пре силою, хапають його. ¹³Бо всі пророки й Закон пророкували аж до Івана. ¹⁴І якщо ви готові це прийняти, то він і є Ілля, що має прийти. ¹⁵У кого є вуха — хай слухає!

¹⁶З ким же Мені порівняти це покоління? Воно як малеча, що сидить на базарах і гукає до інших: ¹⁷„Ми вам на сопілці награвали, а ви не затанцювали; ми похоронну пісню тягнули, а ви й не заголосили!“ ¹⁸Бо прийшов Іван — не хавав і не пив, а вони такі: „У нього демон!“ ¹⁹Прийшов Син Людський — їсть і п'є, а вони видають: „Ось Він — ненажера й п'яниця, друг митників і грішників!“ Та мудрість доводять правою її ж діла».а ²⁰Тоді Він почав жорстко дорікати містам, у яких сталося найбільше Його чудес, бо вони так і не покаялися: ²¹«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, що сталися у вас, вони б уже давним-давно покаялися в мішковині й попелі.

²²Але кажу вам: Тиру й Сидону в день суду буде легше, ніж вам. ²³А ти, Капернауме, що, думаєш, тебе до неба піднесуть? Та ти скотишся аж до царства мертвих! Бо якби в Содомі сталися ті чудеса, що сталися в тобі, він стояв би й донині.а ²⁴Але кажу вам: землі Содомській у день суду буде легше, ніж тобі». ²⁵У той час Ісус такий: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив малим дітям. ²⁶Так, Отче, бо саме так Тобі було до вподоби.

²⁷Мій Отець передав Мені все. І ніхто не знає Сина, крім Отця, і ніхто не знає Отця, крім Сина — і того, кому Син захоче Його відкрити. ²⁸Го до Мене, всі, хто пахає до знемоги і тягне на собі важкий вантаж, — і Я дам вам відпочинок. ²⁹Візьміть на себе Моє ярмо й учіться в Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, — і знайдете спочинок для своїх душ. ³⁰Бо Моє ярмо зручне, а Мій вантаж легкий».