12Саме тоді, в суботу, Ісус чесав через засіяні поля. Його учні зголодніли й давай зривати колоски та точити їх. 2Фарисеї це засікли й наїхали на Нього: «Ти глянь, Твої учні роблять те, чого в суботу робити не можна!» 3А Він їм видає: «Ви шо, не читали, що зробив Давид, коли зголоднів — і він, і його пацани? 4Як він зайшов у Божий дім і як вони з'їли хліби приношення, які не можна було їсти ні йому, ні його пацанам, а тільки самим священникам? 5Або ви не читали в Законі, що в суботу священники в храмі оскверняють суботу — і до них нуль претензій?
6А Я вам кажу: тут є дещо більше, ніж храм. 7Якби ж ви допетрали, що означає „Милосердя хочу, а не жертви“, то не засуджували б невинних. 8Бо Син Людський — Господь суботи». 9Звідти Він подався далі й прийшов до їхньої синагоги. 10І ось там — чувак із висохлою рукою. А вони питають Його: «Чи дозволено в суботу зцілювати?» — щоб було, до чого причепитися й звинуватити Його.
11А Він їм: «Хто з вас, маючи всього одну вівцю, коли вона в суботу гепнеться в яму, не вхопить її й не витягне? 12А людина ж капець як цінніша за вівцю! Тож робити добро в суботу — законно». 13Тоді Він каже тому мужику: «Простягни свою руку». Той простягнув — і вона відновилася, стала здорова, як і друга. 14А фарисеї вийшли й влаштували сходку проти Нього: як би Його знищити. 15Ісус дізнався про це й пішов звідти. За Ним потяглася купа народу, і Він зцілив їх усіх 16та суворо наказав їм не розголошувати про Нього, 17щоб збулося сказане через пророка Ісаю: 18«Ось Мій Слуга, Якого Я вибрав, Мій улюблений, Якого вподобала Моя душа. Я покладу на Нього Мого Духа, і Він звіщатиме народам правосуддя.
19Він не буде гризтися й горлати, і ніхто не почує Його голосу на вулицях. 20Надламаної очеретини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, аж поки не приведе правосуддя до перемоги. 21І на Його ім'я народи покладатимуть надію». 22Тоді до Нього привели одержимого демоном — сліпого й німого. І Він зцілив його, так що той німий почав і говорити, і бачити. 23Уся купа народу була в шоці, і всі гомоніли: «А може, це і є Син Давидів?»
24А фарисеї, почувши це, такі: «Та Він виганяє демонів не інакше, як Вельзевулом, ватажком демонів!» 25Він знав їхні думки й сказав їм: «Будь-яке царство, яке розкололося і воює саме з собою, іде в руїни, і будь-яке місто чи сім'я, де всі одне проти одного, не встоїть. 26І якщо сатана виганяє сатану, то він розколовся й пішов сам проти себе. То як тоді втримається його царство? 27І якщо Я виганяю демонів Вельзевулом, то ваші сини — ким тоді виганяють їх вони? Тож вони самі й будуть вашими суддями. 28А якщо Я виганяю демонів Божим Духом, то, значить, Царство Боже вже прийшло до вас.
29Або як хтось може залізти в хату до імбового силача й винести його манатки, якщо спершу не зв'яже того силача? Отоді вже він і обнесе його дім. 30Хто не зі Мною — той проти Мене, і хто не збирає зі Мною — той розкидає. 31Тому кажу вам: людям проститься будь-який гріх і богохульство, а от богохульство проти Духа не проститься. 32І якщо хтось скаже слово проти Сина Людського — йому проститься, а хто скаже проти Святого Духа — тому не проститься ні в цьому віці, ні в майбутньому. 33Короче: або визнайте дерево добрим — і плід його добрим, або визнайте дерево гнилим — і плід його гнилим, бо по плоду й видно, що це за дерево.
34Гадюче кодло! Як ви можете базарити про добре, коли самі злі? Бо рот говорить те, чим через край повне серце. 35Добра людина зі своєї доброї заначки дістає добре, а зла людина зі злої заначки дістає зле. 36А Я вам кажу: за кожне пусте слівце, яке люди ляпнуть, вони дадуть звіт у день суду. 37Бо за своїми словами ти будеш виправданий, і за своїми словами ти будеш засуджений». 38Тоді деякі учителі Закону й фарисеї видали Йому у відповідь: «Учителю, ми хочемо побачити від Тебе знак».
39А Він їм у відповідь: «Зле й перелюбне покоління — йому знак подавай! Але знака йому не дадуть, хіба що знак пророка Йони. 40Бо як Йона був у череві величезної риби три дні й три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні й три ночі. 41Ніневійці встануть на суді разом із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони. А тут — більше, ніж Йона! 42Цариця півдня встане на суді разом із цим поколінням і засудить його, бо вона прикотила з самого краю землі, щоб послухати мудрість Соломона. А тут — більше, ніж Соломон! 43Коли нечистий дух виходить із людини, він петляє безводними місцями, шукає, де б зачілитися, і не знаходить.
44Тоді він такий: „Повернуся у свою хату, звідки вийшов“. Приходить — а вона стоїть порожня, підметена, з наведеним марафетом. 45Тоді він іде й прихоплює з собою сімох інших духів, ще злісніших за себе, і вони вписуються туди й живуть там. І в того чувака під кінець стає ще гірше, ніж було спочатку. Отак буде і з цим злим поколінням». 46Він ще говорив до людей, аж тут Його мама й брати стовбичили надворі й хотіли з Ним поговорити. 47Хтось Йому кидає: «Слухай, Твоя мама й Твої брати стоять надворі, хочуть із Тобою побалакати». 48А Він у відповідь тому, хто Йому це сказав: «Хто Моя мама? І хто Мої брати?»
49І, простягнувши руку до Своїх учнів, сказав: «Ось Моя мама й Мої брати! 50Бо хто виконує волю Мого Отця, що на небесах, той Мені і брат, і сестра, і мама».