Євангеліє від Матвія

Від Матвія 24

24Ісус вийшов із храму й пішов далі, а Його учні підкотили до Нього, щоб показати Йому храмові будівлі. 2А Він їм у відповідь: «Ну, бачите все оце? Правду кажу вам: тут не залишиться каменя на камені, усе рознесуть під нуль». 3Коли Він сидів на Оливній горі, учні підійшли до Нього сам на сам і такі: «Скажи нам, коли це буде? І який буде знак Твого приходу й кінця віку?» 4Ісус їм такий у відповідь: «Пильнуйте, щоб ніхто вас не розвів. 5Бо багато хто прийде під Моїм іменем і казатиме: „Я — Христос“, і купу людей задурять.

6Вам ще доведеться чути про війни й чутки про війни. Дивіться, не ловіть паніку, бо так має статися, але це ще не кінець. 7Бо піде народ на народ і царство на царство, і то тут, то там будуть голод і землетруси. 8Але все це — тільки перші перейми, як перед пологами. 9Тоді вас здаватимуть на муки й убиватимуть, і всі народи хейтитимуть вас через Моє ім'я. 10І тоді багато хто спіткнеться й зійде з дороги, і будуть зливати одне одного й ненавидіти одне одного.

11І з'явиться багато фейкових пророків, і багатьом запудрять мізки. 12А через те, що беззаконня стане навалом, у більшості любов охолоне. 13А хто вистоїть до кінця, той буде спасенний. 14І цю Добру Новину про Царство буде проголошено по всій землі на свідчення всім народам. І тоді прийде кінець. 15Тож коли побачите „гидоту спустошення“, про яку говорив пророк Даниїл, що стоїть на святому місці (хто читає, хай вникне), 16тоді ті, хто в Юдеї, хай дають драла в гори; 17хто на даху, хай не злазить униз, щоб забрати своє барахло з хати; 18а хто в полі, хай не чеше назад по свій плащ.

19Горе ж у ті дні вагітним і тим, хто годує грудьми! 20Моліться, щоб вам не довелося тікати взимку чи в суботу. 21Бо тоді буде таке велике лихо, якого не було від початку світу аж дотепер і вже ніколи не буде. 22І якби ті дні не скоротили, не врятувалася б жодна людина; але заради обраних ті дні скоротять. 23Тоді, якщо хтось вам скаже: „Дивіться, ось тут Христос!“ або: „Ось там!“, — не ведіться.

24Бо з'являться фейкові христи й липові пророки і показуватимуть великі знаки й дива, щоб збити з пантелику, якщо вдасться, навіть обраних. 25Глядіть: Я вам це сказав наперед. 26Тож якщо вам скажуть: „Ось він у пустелі!“, — не рвіть туди; „Ось він у потайних кімнатах!“, — не ведіться. 27Бо як блискавка спалахує на сході й світить аж до заходу, так буде й прихід Сина Людського. 28Де лежить дохлятина, туди й позлітаються стерв'ятники.

29І одразу ж після лиха тих днів „сонце потемніє, і місяць не даватиме свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні захитаються“. 30І тоді з'явиться на небі знак Сина Людського, і тоді заголосять усі племена землі, і побачать Сина Людського, що йде на хмарах небесних із силою та великою славою. 31І Він пошле Своїх ангелів із гучною сурмою, і вони зберуть Його обраних з чотирьох вітрів, від одного краю небес до другого. 32А від смоковниці вивчіть ось цей урок: щойно її гілка стає м'якою й пускає листя, ви знаєте, що літо вже на носі. 33Так само й ви: коли побачите все це, знайте, що Він близько, уже біля дверей.

34Правду кажу вам: це покоління не мине, поки все це не станеться. 35Небо й земля минуть, а Мої слова не минуть ніколи. 36А про той день і годину не знає ніхто: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Отець, Він один. 37Бо як було за днів Ноя, так буде й прихід Сина Людського. 38Бо як у ті дні перед потопом вони хавали й пили, женилися й видавали заміж аж до того дня, коли Ной зайшов у ковчег, 39і нічого не допетрали, поки не прийшов потоп і не змів їх усіх, так буде й прихід Сина Людського.

40Тоді двоє будуть у полі: одного забирають, а другого лишають. 41Дві будуть молоти на жорнах: одну забирають, а другу лишають. 42Тож тримайте вуха гостро, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь. 43А це зарубайте собі на носі: якби господар дому знав, о котрій порі ночі прийде злодій, він би не спав і не дав би вломитися у свою хату. 44Тому й ви будьте на низькому старті, бо Син Людський прийде тієї години, коли ви й не думаєте.

45Ну, і хто ж тоді той вірний і тямущий раб, якого господар поставив над своєю прислугою, щоб він вчасно видавав їм хавчик? 46Щасливчик той раб, якого господар, коли прийде, застане саме за цією справою. 47Правду кажу вам: він поставить його рулити всім своїм добром. 48А якщо той раб виявиться гнилим і скаже собі в серці: „Мій господар щось запізнюється“, 49і почне лупцювати своїх напарників-рабів, а сам хаватиме й питиме з алкашами, 50то господар того раба нарисується в день, коли той не чекає, і в годину, про яку той не в курсі, 51і розрубає його навпіл, і визначить йому місце з лицемірами. Там буде плач і скрегіт зубів».