27Коли розвиднілося, усі первосвященники й старійшини народу влаштували сходку проти Ісуса, щоб домогтися Його смерті. ²Вони зв'язали Його, повели й здали Пилатові, правителю.а ³Тоді Юда, який Його зрадив, побачив, що Його засудили, і його накрило жалем: він повернув тридцять срібняків первосвященникам і старійшинам ⁴і такий: «Я накосячив — підставив невинну кров!» А ті йому: «А нам яке діло? Сам розгрібай».а ⁵Він жбурнув срібняки в храм, звалив звідти, пішов і повісився.а

⁶Первосвященники згребли срібняки й кажуть: «Скидати їх у храмову скарбницю не можна, бо це ж бабки за кров». ⁷Тож вони перетерли між собою це питання й купили за них поле гончаря — під кладовище для приїжджих. ⁸Тому те поле й досі має погоняло «Поле крові». ⁹Тоді збулося те, що сказав пророк Єремія: «І взяли вони тридцять срібняків — ціну Того, Кого оцінили, на Кого сини Ізраїлю повісили цінник, ¹⁰і злили їх за поле гончаря, як Господь мені наказав».

¹¹А Ісус стояв перед правителем. Правитель Його питає: «Ти — Цар юдеїв?» Ісус такий: «Ти сам це кажеш». ¹²А коли первосвященники й старійшини засипали Його звинуваченнями, Він нічого не відповів. ¹³Тоді Пилат Йому: «Ти що, не чуєш, скільки всього на Тебе свідчать?» ¹⁴А Він не відповів йому ні на одне слово, тож правитель був реально в шоці. ¹⁵А на свято в правителя була фішка: відпускати купі народу одного в'язня, якого ті хотіли.

¹⁶А саме тоді в них сидів відомий на всю округу арештант — Ісус Варавва.а ¹⁷Тож коли вони зібралися, Пилат їх питає: «Кого хочете, щоб я вам відпустив: Ісуса Варавву чи Ісуса, Якого називають Христом?» ¹⁸Бо він шарив, що Його здали через заздрість. ¹⁹А поки він сидів на суддівському місці, його дружина передала йому: «Не зв'язуйся з цим праведником, бо я сьогодні уві сні через Нього стільки натерпілася!» ²⁰А первосвященники й старійшини накрутили купу народу, щоб ті просили Варавву, а Ісуса — щоб знищили.

²¹Тоді правитель питає їх: «Кого з цих двох хочете, щоб я вам відпустив?» А вони: «Варавву!» ²²Пилат їм кидає: «І що ж мені тоді робити з Ісусом, Якого називають Христом?» А вони всі хором: «Хай Його розіпнуть!» ²³А він: «Та що ж поганого Він зробив?» А вони горлали ще дужче: «Хай Його розіпнуть!» ²⁴Пилат побачив, що нічого не вдіє, а кіпіш тільки розгоряється. Тоді взяв води, помив руки перед купою народу й заявив: «Я не винен у цій крові. Самі розгрібайте».а ²⁵І весь народ як видасть у відповідь: «Його кров — на нас і на наших дітях!»

²⁶Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса відшмагав і віддав, щоб Його розіп'яли. ²⁷Тоді солдати правителя забрали Ісуса в преторій і стягнули до Нього всю когорту. ²⁸Вони роздягли Його й нап'ялили на Нього червоний плащ, ²⁹сплели вінець із терну, натягли Йому на голову, а в праву руку дали тростину. Падали перед Ним на коліна й рофлили з Нього: «Вітаємо, Царю юдеїв!» ³⁰Плювали на Нього, брали тростину й лупили Його по голові.

³¹Коли вони настібалися з Нього, то зняли з Нього плащ, одягли Його в Його одяг і повели розпинати. ³²Виходячи, вони натрапили на одного мужика з Киринеї на ім'я Симон — і припахали його тягти Його хрест. ³³Вони дотопали до місця під назвою Голгота, тобто «Місце Черепа», ³⁴і дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Він куштнув — і пити не захотів.а ³⁵Розіп'явши Його, вони розпиляли між собою Його одяг, кидаючи жереб,а ³⁶а потім розсілися там і не спускали з Нього очей.

³⁷А над Його головою прилаштували напис із Його обвинуваченням: «Це Ісус, Цар юдеїв». ³⁸Тоді разом із Ним розпинають двох бандюганів: одного справа, а другого зліва. ³⁹А ті, хто проходив повз, поливали Його брудом і кивали головами ⁴⁰та казали: «Гей, Ти, що руйнуєш храм і за три дні його відбудовуєш, — врятуй Себе Самого! Якщо Ти Син Божий — злазь із хреста!» ⁴¹Так само й первосвященники разом з учителями Закону й старійшинами тролили Його й казали: ⁴²«Інших рятував, а Себе врятувати не вивозить! Він же Цар Ізраїлю — то хай зараз злазить із хреста, і ми в Нього повіримо.

⁴³Він поклався на Бога — хай Той тепер Його й витягує, якщо Він Йому до вподоби. Він же сказав: „Я — Син Божий“». ⁴⁴Так само Його хейтили й бандити, яких розіп'яли разом із Ним. ⁴⁵А від шостої години аж до дев'ятої всю землю накрила темрява. ⁴⁶А близько дев'ятої години Ісус закричав на весь голос: «Елі, Елі, лема савахтані?» — тобто: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?»а ⁴⁷Деякі з тих, хто там стирчав, почули це й видають: «Цей Іллю гукає».

⁴⁸Один із них одразу метнувся, схопив губку, намочив оцтом, настромив на тростину й давав Йому пити. ⁴⁹А решта кажуть: «Лиши, зиркнемо, чи прийде Ілля Його рятувати». ⁵⁰А Ісус знову закричав на весь голос і віддав дух. ⁵¹І тут завіса храму розірвалася надвоє — згори донизу. Земля заходила ходуном, скелі розкололися, ⁵²гробниці відкрилися, і багато тіл святих, які спочили, були воскрешені, ⁵³і, вийшовши з гробниць після Його воскресіння, вони зайшли в святе місто й засвітилися перед багатьма.

⁵⁴А сотник і ті, хто разом із ним вартував Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, жесть як перелякалися й сказали: «Цей реально був Сином Божим!» ⁵⁵А ще там було чимало жінок, які дивилися здалеку. Вони топали за Ісусом від самої Галилеї й дбали про Нього. ⁵⁶Серед них були Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосипа, і мати синів Зеведея.а ⁵⁷Коли звечоріло, прийшов один заможний мужик з Ариматеї на ім'я Йосип, який і сам став учнем Ісуса.а ⁵⁸Він почесав до Пилата й попросив тіло Ісуса. Тоді Пилат наказав його віддати.

⁵⁹Йосип узяв тіло, загорнув його в чисте лляне полотно ⁶⁰і поклав у свою нову гробницю, яку висік у скелі. Потім привалив до входу в гробницю великий камінь і пішов собі. ⁶¹А там були Марія Магдалина й інша Марія — вони сиділи навпроти гробниці. ⁶²Наступного дня, тобто після Дня Приготування, первосвященники й фарисеї гуртом зібралися в Пилата ⁶³і завели: «Пане, ми тут згадали, що той аферист ще за життя казав: „Через три дні Я воскресну“.

⁶⁴Тож накажи, щоб гробницю надійно охороняли до третього дня, а то ще прийдуть Його учні, вкрадуть Його й заявлять народу: „Він воскрес із мертвих“. І тоді цей останній розвод буде гірший за перший».а ⁶⁵Пилат їм: «Варта у вас є. Ідіть і забезпечте охорону — ви ж у темі, як це робиться». ⁶⁶Ті почесали туди й по повній убезпечили гробницю: опечатали камінь і виставили варту.