8Коли Він спустився з гори, за Ним почесала купа народу. ²І тут до Нього підвалює прокажений, кланяється Йому і такий: «Господи, якщо Ти захочеш — Ти можеш мене очистити». ³Він простягнув руку, доторкнувся до нього й такий: «Хочу. Очистися!» І той одразу очистився від прокази. ⁴І Ісус йому каже: «Дивись, нікому ні слова. Краще чеши до священника, покажися йому й принеси дар, який наказав Мойсей, — їм як пруф». ⁵Коли Він зайшов у Капернаум, до Нього нарисувався сотник і почав Його благати: ⁶«Господи, мій слуга лежить у мене вдома паралізований і жесть як мучиться».

⁷Він йому каже: «Я Сам прийду й зцілю його». ⁸А сотник у відповідь: «Господи, я не тягну на те, щоб Ти заходив під мій дах. Просто скажи слово — і мій слуга одужає». ⁹«Бо я й сам людина під начальством, і в мене під рукою є свої бійці. Кажу цьому: „Давай, іди!“ — і він іде; іншому: „Давай сюди!“ — і він приходить; а своєму рабові: „Зроби оце!“ — і він робить». ¹⁰Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, хто йшов за Ним: «Правду кажу вам: Я ні в кого в Ізраїлі не надибав такої віри.а ¹¹А ще кажу вам: багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде за стіл з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному.

¹²А сини Царства вилетять геть — у зовнішню темряву. Там буде плач і скрегіт зубів». ¹³І Ісус каже сотникові: «Гайда, і як ти повірив, так тобі й буде». І саме тієї години його слуга одужав. ¹⁴Ісус прийшов до Петрової хати й побачив, що його теща злягла з гарячкою. ¹⁵Він доторкнувся до її руки — і гарячка її відпустила. Вона встала й почала Йому прислуговувати.а ¹⁶Коли звечоріло, до Нього понаводили купу одержимих демонами. Він словом вигнав духів і зцілив усіх хворих, ¹⁷щоб збулося сказане через пророка Ісаю: «Він Сам узяв наші немочі й поніс наші недуги».

¹⁸Побачивши навколо Себе цілу тусовку, Ісус наказав рушати на той бік.а ¹⁹І тут підкочує один учитель Закону й видає: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти не йшов». ²⁰Ісус йому: «Слухай, у лисиць є нори, у птахів у небі — гнізда, а Синові Людському нема де голову приткнути». ²¹А ще один з Його учнів каже Йому: «Господи, дай мені спершу сходити й поховати батю». ²²Але Ісус йому каже: «Го за Мною, а мертвим залиш ховати своїх мерців».

²³Коли Він сів у човен, Його учні подалися слідом за Ним. ²⁴І тут на морі розгулявся конкретний шторм — аж хвилі накривали човен. А Він спав. ²⁵Вони підскочили, розбудили Його й волають: «Господи, рятуй, нам кранти!» ²⁶Він їм каже: «Чого ви так шугаєтеся, маловіри?» Тоді Він устав, суворо наказав вітрам і морю — і настав повний штиль. ²⁷А люди були в шоці й перетирали: «Хто Він взагалі такий, що навіть вітри й море Його слухаються?»

²⁸Коли Він прибув на той бік, у край гадаринців, назустріч Йому вийшли з гробниць двоє одержимих демонами — реально буйні, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.а ²⁹І раптом вони як заверещать: «Шо Тобі від нас треба, Сину Божий? Ти прийшов сюди мучити нас раніше часу?» ³⁰А віддалік від них паслося здоровенне стадо свиней. ³¹Демони почали Його благати: «Якщо Ти нас виганяєш — закинь нас у те стадо свиней!»а ³²Він сказав їм: «Валіть!» Вони вийшли й пішли у свиней — і тут усе стадо як рвоне з кручі в море, і свині загинули у воді.

³³А свинопаси дали драла, прибігли в місто й виклали все як є, зокрема й про одержимих. ³⁴І ось усе місто висипало назустріч Ісусові, а коли Його побачили, почали благати, щоб Він пішов з їхніх околиць.