9І Він сів у човен, переплив на той бік і прикотив у Своє місто. ²І ось до Нього притягли паралізованого, який лежав пластом на ношах. Ісус, побачивши їхню віру, сказав паралізованому: «Вище носа, синку! Твої гріхи прощаються».а ³І тут деякі учителі Закону кажуть собі подумки: «Оцей богохульствує!» ⁴Ісус побачив, що в них на думці, і сказав: «Чого ви крутите в серцях таку гниль?а ⁵Бо що більш ізі: сказати „Тобі прощаються гріхи“ чи сказати „Вставай і ходи“?

⁶А щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи…» Тоді Він каже паралізованому: «Вставай, хапай свої ноші й чеши додому!» ⁷І той устав і подався до себе додому. ⁸Купа народу це побачила — і всіх аж морозом пробрало від страху; і вони прославили Бога, Який дав людям таку владу.а ⁹Ідучи звідти далі, Ісус побачив чувака на ім'я Матвій, який сидів у митниці, і каже йому: «Го за Мною!» І той устав і пішов за Ним. ¹⁰І от, коли Він сидів за столом у хаті, підвалило навалом митників і грішників, і вони вмостилися за стіл разом з Ісусом та Його учнями.

¹¹А фарисеї, як це засікли, такі до Його учнів: «Чого це ваш Учитель хаває з митниками й грішниками?» ¹²А Він почув це й каже: «Лікар потрібен не здоров'якам, а тим, кому зле. ¹³Ідіть-но й допетрайте, що значить: „Милосердя хочу, а не жертви“. Бо Я прийшов кликати не праведних, а грішників».а ¹⁴Тоді до Нього підвалюють учні Івана й питають: «Чого це ми з фарисеями постимо раз у раз, а Твої учні не постять?» ¹⁵Ісус їм такий: «Хіба весільна тусовка може сидіти в жалобі, поки наречений з ними? Але прийдуть дні, коли нареченого заберуть від них, — і тоді вони постуватимуть.

¹⁶Ніхто не ліпить латку з новенької тканини, яка ще не сіла, на старий шмот: латка потягне за собою шматок одягу, і дірка стане ще гірша. ¹⁷І молоде вино не заливають у старі бурдюки, бо інакше бурдюки луснуть, вино виллється, і бурдюкам капець. Молоде вино заливають у нові бурдюки — і цілим лишається і те, і те». ¹⁸Поки Він їм це говорив, нарисувався один начальник, упав перед Ним до землі й видає: «Моя донька щойно померла. Але прийди, поклади на неї Свою руку — і вона оживе!» ¹⁹Ісус устав і пішов за ним, а з Ним і Його учні. ²⁰І тут жінка, яку вже дванадцять років діставала кровотеча, підібралася ззаду й торкнулася китиці Його одягу.

²¹Бо вона прокручувала в голові: «Якщо я хоч торкнуся Його одягу — мене буде зцілено». ²²Ісус обернувся, побачив її і сказав: «Сміливіше, доню! Твоя віра тебе врятувала». І жінка з тієї ж хвилини була зцілена. ²³Коли Ісус прийшов у дім начальника й побачив флейтистів і купу народу, що здійняла галас, ²⁴Він їм: «Ану розходьтеся! Дівчинка не померла — вона спить». А вони давай з Нього рофлити. ²⁵Коли ж народ випровадили за двері, Він увійшов, узяв її за руку — і дівчинка встала.

²⁶І новина про це завірусилася по всьому тому краю. ²⁷Коли Ісус ішов звідти далі, за Ним ув'язалися двоє сліпих і горлали: «Змилуйся над нами, Сину Давидів!» ²⁸Коли Він зайшов у хату, сліпі підтягнулися до Нього, і Ісус питає їх: «Ви вірите, що Я можу це зробити?» Вони Йому: «Так, Господи!» ²⁹Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: «Нехай вам буде за вашою вірою». ³⁰І їхні очі відкрилися. А Ісус жорстко їх попередив: «Глядіть, щоб ніхто не був у темі!»

³¹Але вони вийшли й розпіарили Його по всьому тому краю. ³²Тільки-но вони виходили, як до Нього привели німого мужика, одержимого демоном. ³³І щойно демона вигнали, німий заговорив. Люди були в шоці й казали: «Такого в Ізраїлі ще ніколи не бачили!» ³⁴А фарисеї базарили: «Та це Він силою князя демонів виганяє демонів!» ³⁵І Ісус петляв по всіх містах і селах: навчав у їхніх синагогах, звіщав Добру Новину про Царство й зцілював кожну хворобу та кожну неміч.

³⁶Побачивши всіх цих людей, Він зглянувся над ними, бо вони були змучені й кинуті напризволяще, як вівці без пастуха. ³⁷Тоді Він каже Своїм учням: «Урожаю — тонна, а робітників — кіт наплакав. ³⁸Тож благайте Господа жнив, щоб Він вислав робітників на Свої жнива».