14І тут я зирю — оце так: Ягня стоїть на горі Сіон, а з Ним сто сорок чотири тисячі, і в кожного на лобі написане Його ім'я та ім'я Його Отця. ²І я почув голос із неба — як гул безлічі вод і як гуркіт потужного грому. А той голос, що я чув, звучав, як арфісти, що наярюють на своїх арфах. ³І вони співають ніби новий трек перед престолом, перед чотирма живими істотами і старійшинами. І ніхто не міг вивчити цей трек, крім ста сорока чотирьох тисяч, викуплених із землі. ⁴Це ті, хто не замазався з жінками, бо вони незаймані. Це ті, хто стабільно йде за Ягням, куди б Воно не пішло. Їх викуплено з-поміж людей як перший урожай для Бога і для Ягняти. ⁵І в їхніх вустах не знайшлося жодного фейку — вони бездоганні.а

⁶І я засік іншого ангела, що летів у самому зеніті неба. У нього була вічна Добра Новина, щоб звіщати її тим, хто живе на землі, — кожному народу, і племені, і мові, і людові. ⁷Він на весь голос такий: «Бійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо пробила година Його суду! Поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод!» ⁸А слідом підвалив другий ангел і видав: «Упав, упав Вавилон великий, що накачав усі народи вином шаленства своєї розпусти!» ⁹А за ними підвалив і третій ангел і гукає на весь голос: «Якщо хтось поклоняється звірові та його образу й бере мітку собі на лоб чи на руку, ¹⁰то й він питиме вино Божої люті, намішане чистяком, без жодного розбавлення, у чаші Його гніву, і мучитиметься у вогні та сірці перед святими ангелами і перед Ягням.

¹¹І дим їхніх мук пре вгору навіки-віків, і ні вдень, ні вночі їх ні на мить не попускає — тих, хто поклоняється звірові та його образу, і кожного, хто бере мітку його імені». ¹²Ось де видно, як святі тримають удар — ті, хто береже Божі заповіді та віру в Ісуса. ¹³І тут голос із неба такий: «Запиши: щасливі мертві, які відтепер помирають у Господі». «Так, — каже Дух, — щоб вони відпочили від свого пахання, бо їхні діла йдуть разом із ними, в комплекті».а ¹⁴І тут я глянув — ого: біла хмара, а на хмарі сидить Хтось, схожий на Сина Людського, — на голові в Нього золотий вінець, а в руці гострющий серп. ¹⁵А інший ангел вийшов із храму й щосили кричить Тому, Хто сидить на хмарі: «Запускай Свій серп і жни, бо настала година жнив: урожай землі вже дозрів по повній!»

¹⁶І Той, Хто сидить на хмарі, пустив у хід Свій серп по землі — і все, землю зжато. ¹⁷І ще один ангел вирулив із храму, що на небі, — і в нього теж гострий серп. ¹⁸І ще інший ангел вийшов від жертовника — той, що має владу над вогнем, — і гучно гукнув до того, у кого гострий серп: «Запускай свій гострий серп і збирай грона з виноградної лози землі, бо її ягоди вже на піку!» ¹⁹І ангел махнув своїм серпом по землі, обібрав виноградну лозу землі й закинув усе у велику давильню Божої люті. ²⁰І давильню потоптали за містом, і з давильні пішла кровища — аж до кінських вуздечок, на цілих тисячу шістсот стадій.