18Після цього я зирю: з неба спускається ще один ангел із реально потужною владою, і земля засвітилася від його слави. ²І він як гаркне на всю горлянку: «Упав, упав Вавилон великий! Тепер він — хата для демонів, лігво для кожного нечистого духа, лігво для кожного нечистого птаха, лігво для кожного нечистого й ненависного звіра, ³бо всі народи напилися вина його скаженої розпусти, царі землі з ним блудили, а торгаші землі набили кишені на його безмежних мажорних понтах». ⁴І тут я чую ще один голос із неба: «Народе Мій, валіть із нього, щоб не вписатися в його гріхи й не відгребти його кар, ⁵бо його гріхи наліпилися горою аж до неба, і Бог згадав його кривди.

⁶Віддайте йому тим самим, чим і він віддавав, ще й накиньте вдвічі за його ділами: у чашу, в якій він намішував, намішайте йому подвійну дозу. ⁷Скільки він сам себе піарив і шикував, стільки ж і вліпіть йому мук і горя. Бо в серці своєму він такий: „Сиджу собі царицею, я не вдова, і горя мені не бачити ніколи“. ⁸Тому в один день на нього прилетять його кари — смерть, горе й голод, — і його спалять дотла вогнем, бо Господь Бог, Який виніс йому суд, — Він потужний. ⁹І царі землі, які з ним блудили й жили на широку ногу, заревуть і голоситимуть за ним, коли побачать дим від його пожежі. ¹⁰Стоятимуть на дистанції, бо їм стрьомно від його мук, і такі: „Горе, горе тобі, велике місто, Вавилоне, місто могутнє! Якась одна година — і твій суд уже тут!“

¹¹І торгаші землі плачуть і побиваються за ним, бо їхнього товару вже ніхто не бере: ¹²ні золота, ні срібла, ні дорогущого каміння, ні перлів, ні тонкого льону, ні пурпуру, ні шовку, ні кармазину, ні всякого туєвого дерева, ні всяких штук зі слонової кістки, ні всяких штук із найдорожчого дерева, бронзи, заліза й мармуру, ¹³ні кориці, ні амому, ні пахощів, ні мира, ні ладану, ні вина, ні олії, ні найкращого борошна, ні пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней, ні карет, ні рабів, ні людських душ. ¹⁴І стиглі плоди, на які ти так западав душею, звалили від тебе, і весь твій шик і блиск для тебе накрився — і їх уже ніхто й ніколи не знайде.а ¹⁵Ті, хто цим торгував і піднявся на ньому, стоятимуть на відстані, бо шугаються його мук, — плакатимуть і голоситимуть ¹⁶і видаватимуть: „Капець, капець тобі, місто велике, що носило прикид із тонкого льону, пурпуру й кармазину, усе обвішане золотом, дорогущим камінням і перлами!

¹⁷Бо за одну годину таке шалене багатство вилетіло в трубу!“ І всі керманичі, і кожен, хто кудись пливе, і моряки, і всі, хто пахає на морі, стали віддалік ¹⁸і, дивлячись на дим від його пожежі, репетували: „Яке ще місто на рівні з цим великим містом?!“ ¹⁹І посипали собі голови пилом, і репетували, ридаючи й побиваючись: „Горе, горе, місто велике, на багатстві якого озолотилися всі, хто має кораблі на морі! Бо за одну годину від нього лишилися руїни!“ ²⁰Кайфуй через нього, небо, і ви, святі, і ви, апостоли, і ви, пророки, бо Бог виніс йому вирок за вас!» ²¹І один могутній ангел підняв камінь, як здоровенний жорновий, і жбурнув його в море з такими словами: «Отак з розмаху шпурнуть Вавилон, велике місто, і його вже ніколи не знайдуть.

²²І звуків співаків під ліру, музикантів, флейтистів і трубачів у тобі вже ніколи не почують, і жодного майстра хоч якої справи в тобі вже ніколи не знайдуть, і гулу жорен у тобі вже ніколи не почують, ²³і світло лампи в тобі вже ніколи не засвітиться, і голосу нареченого й нареченої в тобі вже ніколи не почують. Бо твої бізнюки були великими цабе на землі, бо на твоє чаклунство повелися всі народи. ²⁴І в ньому знайшли кров пророків і святих і всіх, кого зарізали на землі».а