19Після цього я почув наче конкретно гучний голос величезної купи народу на небі, і вони такі: «Алілуя! Спасіння, слава і сила — це все нашого Бога! 2Бо Його суди справжні, без фейку, і праведні: Він виніс вирок великій повії, яка своєю розпустою труїла землю, і помстився їй за кров Своїх рабів, пролиту її рукою!» 3І вдруге вони видали: «Алілуя! А дим від неї здіймається навіки-віків!» 4І двадцять чотири старійшини та чотири живі істоти упали ниць і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, і хором видали: «Амінь! Алілуя!» 5І тут від престолу пролунав голос: «Хваліть нашого Бога, усі Його раби і всі, хто боїться Його, — і малі, і великі!»
6І я почув наче голос величезної купи народу, наче гул безлічі вод і наче гуркіт потужних громів, і вони такі: «Алілуя! Бо зацарював Господь, наш Бог, Вседержитель! 7Радіймо, кайфуймо на повну й віддаймо Йому славу, бо настав час весілля Ягняти, і Його наречена себе підготувала! 8І їй дали вбратися в прикид із тонкого льону — блискучий і чистий». Бо тонкий льон — це праведні вчинки святих. 9І він мені такий: «Запиши: „Щасливі ті, кого запросили на весільну вечерю Ягняти!“» І ще каже мені: «Це стопудово справжні Божі слова». 10Я впав йому до ніг, щоб поклонитися йому, а він мені: «Ей, стоп, не роби цього! Я такий самий раб, як і ти, і твої брати, які тримаються свідчення Ісуса. Богові поклоняйся! Бо свідчення Ісуса — це дух пророцтва».
11І тут я зирю: небо відчинене, і ось — білий кінь, а Той, Хто сидить на ньому, зветься Вірний і Правдивий, і Він у праведності судить і воює. 12Його очі — як вогняне полум'я, а на голові в Нього багато царських корон; і в Нього написане ім'я, якого не знає ніхто, крім Нього Самого. 13Він убраний в одяг, вмочений у кров, а ім'я Йому — Слово Боже. 14А небесні війська рухалися слідом за Ним на білих конях, усі в прикиді з тонкого льону — білого й чистого. 15З Його вуст виходить гострий меч, щоб Він ним уразив народи. Він Сам пастиме їх залізним жезлом, і Він Сам топче чавило, де вино лютого гніву Бога Вседержителя.
16А на Його одязі й на Його стегні написане ім'я: «Цар царів і Господь панів». 17І я побачив одного ангела, що стояв на сонці, і він на весь голос заволав до всіх птахів, що літають у піднебессі: «Го, злітайтеся на велику Божу вечерю, 18щоб ви хавали м'ясо царів, м'ясо воєначальників, м'ясо силачів, м'ясо коней і їхніх вершників — м'ясо всіх: і вільних, і рабів, і малих, і великих!» 19І тут я бачу звіра, і царів землі, і їхні війська, що зібралися піти війною на Того, Хто сидить на коні, і на Його військо. 20І звіра пов'язали, а разом із ним — і фейкового пророка, який робив перед ним знаки й ними розводив тих, хто прийняв мітку звіра й поклонявся його образу. Обох живцем кинули у вогняне озеро, що палає сіркою.
21А решту перебито мечем Того, Хто сидить на коні, — мечем, що вийшов із Його вуст. І всі птахи наїлися їхнього м'яса від пуза.