9І тут п'ятий ангел дмухнув у сурму, і я засік зірку, яка вже впала з неба на землю. І їй вручили ключ від шахти безодні. ²Вона відчинила шахту безодні, і з шахти повалив дим, як дим зі здоровенної печі, і сонце та повітря потемніли від диму з шахти. ³А з диму на землю сипонула сарана, і їй видали владу — таку, як мають скорпіони на землі. ⁴І їм сказали не чіпати ні трави на землі, ні будь-якої зелені, ні жодного дерева, — тільки людей, у яких на лобі немає Божої печатки. ⁵І їм дали команду не вбивати тих людей, а щоб ті мучилися п'ять місяців. А мука від них — як від скорпіона, коли той зарядить жалом по людині.

⁶І в ті дні люди шукатимуть смерті — і ні за що її не знайдуть; мріятимуть умерти, а смерть від них змивається. ⁷На вигляд сарана була як коні, заряджені на війну; на головах у неї — щось ніби вінці, схожі на золото, а пики — як у людей. ⁸Патли в них — як у жінок, а зуби — як у левів. ⁹На них були броніки, ніби залізні, а шум їхніх крил — як гуркіт колісниць, коли купа коней несеться в бій. ¹⁰І хвости в них — як у скорпіонів, і жала теж, і саме в хвостах їхня влада кошмарити людей п'ять місяців.

¹¹Над собою вони мають царя — ангела безодні. Його ім'я єврейською — Аваддон, а по-грецьки його кличуть Аполліон.а ¹²Перше горе пройшло. І ось після цього на підході ще два горя. ¹³І тут шостий ангел дмухнув у сурму, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, що перед Богом, ¹⁴і той голос каже шостому ангелові, що з сурмою: «Відпускай чотирьох ангелів, яких тримають зв'язаними біля великої ріки Євфрат». ¹⁵І відпустили чотирьох ангелів, яких тримали напоготові саме на ту годину, і день, і місяць, і рік, щоб вони поклали третину людства.

¹⁶А кінних військ було двісті мільйонів — я чув, скільки їх. ¹⁷І ось як я бачив у видінні коней і тих, хто на них сидів: броніки в них вогняні, гіацинтово-сині й сірчані. Голови в коней — як у левів, а з їхніх пащ пре вогонь, дим і сірка. ¹⁸Цими трьома карами викосило третину людства — вогнем, димом і сіркою, що перли з їхніх пащ. ¹⁹Бо сила цих коней — у їхніх пащах і в їхніх хвостах: хвости в них — як змії, з головами, і ними вони кошмарять людей. ²⁰А решта людей, яких ці кари не вбили, навіть не покаялися в тому, що понаробляли своїми руками, щоб перестати поклонятися демонам і божкам — золотим, срібним, бронзовим, кам'яним і дерев'яним, — які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити.

²¹І не покаялися ні у своїх мокрухах, ні у своєму чаклунстві, ні у своїй розпусті, ні в тому, що цупили.