3Що, ми знову беремося самі себе піарити? Чи нам, як декому, хіба треба листи-рекомендашки до вас або від вас? ²Наш лист — це ви самі, вписаний у наші серця, і всі люди в курсі, що там, і його читають. ³По вас конкретно видно, що ви — лист від Христа, який оформили ми, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на кам'яних плитах, а на плитах — серцях із плоті. ⁴Отака в нас упевненість перед Богом — через Христа. ⁵Не те щоб ми самі по собі тягнули на те, щоб зарахувати хоч щось собі, ніби воно від нас; ні, наша спроможність — від Бога.

⁶Це Він і прокачав нас до рівня служителів нового завіту — не букви, а Духа. Бо буква вбиває, а Дух дає життя. ⁷І якщо служіння смерті, вибите буквами на каменях, прийшло в такій славі, що сини Ізраїля не могли витріщатися на Мойсеєве обличчя через славу його обличчя — славу, яка згасала, — ⁸то хіба служіння Духа не буде в славі ще крутіше? ⁹Бо якщо служіння засудження мало славу, то служіння праведності тим паче зашкалює від слави. ¹⁰Бо те, що було прославлене, у цьому плані вже й не має слави — на тлі слави, яка його повністю переплюнула.

¹¹Бо якщо те, що йде в архів, прийшло через славу, то те, що залишається, — у славі й поготів. ¹²Тож, маючи таку надію, ми говоримо дуже сміливо й прямо, без жодних фільтрів, ¹³а не як Мойсей, що накидав собі на обличчя покривало, щоб сини Ізраїля не залипали на кінець того, що згасало. ¹⁴Але їхні мізки задубіли. Бо аж до сьогодні, коли читають старий завіт, те саме покривало так і висить, не підняте, бо знімається воно в Христі. ¹⁵Ну от аж до сьогодні щоразу, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало.

¹⁶Але щойно хтось розвертається до Господа, покривало знімається. ¹⁷А Господь — це Дух; а де Дух Господа, там свобода. ¹⁸А ми всі — з обличчям без покривала — бачимо, ніби в дзеркалі, славу Господа й перетворюємося на той самий образ, від слави до слави: це робота Господа, Який є Дух.