11Апостоли й брати по всій Юдеї прочули, що навіть язичники прийняли Боже слово. ²Тож коли Петро прикотив у Єрусалим, ті, що з обрізаних, почали на нього конкретно наїжджати ³і такі: «Ти вписався до необрізаних мужиків і ще й хавав із ними!» ⁴Тоді Петро почав і розклав їм усе по поличках, від початку й до кінця. Він каже: ⁵«Я зависав у місті Яффі й молився, і тут у трансі бачу видіння: з неба спускається якась штуковина, наче здоровенне полотно, яке опускають за чотири кути, — і воно дійшло аж до мене.

⁶Я на ньому залип, почав розглядати й побачив земних чотириногих, диких звірів, плазунів і небесних птахів. ⁷А ще почув голос, який мені каже: „Петре, вставай, ріж і хавай!“ ⁸А я: „Та ні за що, Господи! Мені в рот ще ніколи не залітало нічого скверного чи нечистого“. ⁹Але голос із неба вдруге відповів: „Що Бог очистив, те ти не записуй у скверне“. ¹⁰Така тема повторилася аж тричі, а потім усе знову затягло назад на небо.

¹¹І тут, прям тієї ж хвилини, біля будинку, де ми були, нарисувалися троє мужиків, яких послали до мене з Кесарії.а ¹²Дух сказав мені рвонути з ними й не робити жодної різниці. Зі мною почесали й оці шестеро братів, і ми зайшли в хату до того чувака. ¹³Він нам переказав, як побачив у себе вдома ангела, що став там і сказав: „Відправ у Яффу й смикни сюди Симона, якого називають Петром. ¹⁴Він видасть тобі слова, через які будеш спасений ти і всі твої домашні“. ¹⁵А щойно я завів мову, на них зійшов Святий Дух — точнісінько як і на нас на початку.

¹⁶І тут у мене в голові спливло слово Господа, як Він казав: „Іван хрестив водою, а вас буде охрещено Святим Духом“. ¹⁷Тож якщо Бог дав їм такий самий дар, як і нам, коли ми повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб ставити Богові палки в колеса?» ¹⁸Як вони це почули, то затихли й прославили Бога, кажучи: «Ну то виходить, Бог і язичникам дав покаяння, яке веде до життя!» ¹⁹А ті, кого розкидало через жесть, що почалася довкола Стефана, петляли аж до Фінікії, Кіпру й Антіохії, але нікому не розповідали слова — тільки юдеям. ²⁰Але серед них були деякі чуваки з Кіпру й Киринеї, які, прикотивши в Антіохію, заговорили й до грекомовних, звіщаючи Добру Новину про Господа Ісуса.а

²¹І Господня рука була з ними, тож вагон людей повірив і навернувся до Господа. ²²Інфа про них долетіла до вух церкви в Єрусалимі, і вони відправили Варнаву аж до Антіохії. ²³Коли він туди підтягнувся й побачив Божу благодать, то реально зрадів і мотивував усіх твердо, від щирого серця триматися Господа. ²⁴Бо він був добряк, повний Святого Духа й віри. І до Господа приєдналася ще купа народу. ²⁵Тоді він почесав у Тарс розшукати Савлаа ²⁶і, знайшовши, притягнув його в Антіохію. І цілий рік вони тусувалися разом із церквою й навчали купу народу. І саме в Антіохії учнів уперше почали називати християнами.

²⁷Саме в ті дні з Єрусалима в Антіохію заїхали пророки. ²⁸Один із них, на ім'я Агав, піднявся й через Духа дав знати, що на весь світ насувається лютий голод, — він і стався за Клавдія.а ²⁹Тоді учні — кожен скільки потягне по бабках — вирішили відправити донат на підтримку братам, які жили в Юдеї. ³⁰Так вони й зробили: скинули все старійшинам руками Варнави й Савла.