14В Іконії все пішло по тій самій схемі: вони зайшли в юдейську синагогу й говорили так, що повірила ціла хмара людей — і юдеїв, і греків. ²А юдеї, які відмовилися слухатися, завели язичників і конкретно отруїли їм мізки проти братів. ³Тож вони довго там зависали й без жодного страху топили за Господа, а Він підтверджував слово Своєї благодаті: давав, щоб через їхні руки ставалися чудеса й дива. ⁴І народ у місті розколовся на два табори: одні були в тімі юдеїв, а інші — з апостолами. ⁵А коли язичники й юдеї разом зі своєю верхівкою вже рвонули, щоб влаштувати їм аб'юз і закидати камінням, ⁶вони просікли тему й змилися в лікаонські міста — Лістру й Дервію — та в околиці, ⁷і там стабільно звіщали Добру Новину.

⁸А в Лістрі сидів один мужик, у якого не працювали ноги: він був калікою ще з маминого живота й ніколи в житті не ходив. ⁹Він слухав, як говорить Павло. А Павло втупився в нього поглядом і побачив, що в нього є віра, щоб зцілитися, ¹⁰і на весь голос такий: «Вставай на свої ноги, рівненько!» І той як підскочить — і давай ходити! ¹¹Народ, побачивши, що зробив Павло, почав горлати по-лікаонськи: «Боги в людському лукові спустилися до нас!» ¹²Варнаву вони прозвали Зевсом, а Павла — Гермесом, бо той був головним спікером.

¹³А жрець Зевса, чий храм стояв на в'їзді в місто, притарабанив до воріт биків і вінки й разом із купою народу збирався принести жертву. ¹⁴Коли про це почули апостоли Варнава й Павло, вони роздерли на собі одяг, вискочили прямо в тусовку й почали кричати: ¹⁵«Мужики, ви шо творите? Ми такі самі люди, як і ви, з тими самими відчуттями! Ми звіщаємо вам Добру Новину, щоб ви кинули цю порожню дичину й розвернулися до живого Бога, Який створив небо, землю, море й усе, що в них. ¹⁶У минулих поколіннях Він дозволяв усім народам петляти своїми дорогами, ¹⁷але й тоді не лишав Себе без пруфів: Він робив добро, давав вам дощі з неба й урожайні сезони, до відвалу наповнював ваші серця хавкою й кайфом».

¹⁸І навіть після цих слів вони ледве-ледве тормознули народ, щоб той не приносив їм жертву. ¹⁹Але тут з Антіохії та Іконії підвалили юдеї, перетягнули купу народу на свій бік, закидали Павла камінням і потягли за місто, думаючи, що він уже відкинувся. ²⁰Та коли його обступили учні, він підвівся й почапав назад у місто. А наступного дня звалив із Варнавою в Дервію. ²¹Вони звістили Добру Новину тому місту, зробили учнями цілий вагон людей і повернулися в Лістру, в Іконію та в Антіохію, ²²прокачували душі учнів, мотивували їх триматися віри й казали, що в Царство Боже нам треба входити через тонну жесті.

²³У кожній церкві вони поставили їм старійшин, помолилися з постом і передали їх у руки Господа, в Якого ті повірили. ²⁴Потім вони перетнули Пісидію й прикотили в Памфілію, ²⁵розказали слово в Пергі й почесали вниз до Атталії. ²⁶А звідти відпливли в Антіохію, де їх колись довірили Божій благодаті для тієї справи, яку вони тепер закрили на всі сто. ²⁷Коли вони добралися, то зібрали церкву й розповідали, скільки всього Бог зробив разом із ними і як Він відчинив язичникам двері до віри.

²⁸І вони чимало часу зависали там з учнями.