19Короче, поки Аполлос зависав у Коринті, Павло пропетляв верхніми краями й спустився в Ефес. Там він надибав кількох учнів ²і такий до них: «Ви отримали Святого Духа, коли повірили?» А вони: «Та ми навіть не чули, шо є Святий Дух». ³Він їм: «Тоді в що вас хрестили?» А вони: «В Іванове хрещення». ⁴Павло їм: «Іван хрестив хрещенням покаяння і казав народу, щоб вони повірили в Того, Хто прийде слідом за ним, тобто в Ісуса».а ⁵Вислухали вони це — і їх охрестили в ім'я Господа Ісуса.

⁶І щойно Павло поклав на них руки, на них зійшов Святий Дух, і вони як почали говорити мовами й пророкувати! ⁷Усього їх було мужиків із дванадцять. ⁸Далі він почав ходити в синагогу і три місяці сміливо, без жодного мандражу, там виступав: вів дебати й переконував людей щодо Царства Божого. ⁹А коли дехто закостенів, не хотів вірити, ще й хейтив Дорогу перед усім народом, він звалив від них, забрав окремо учнів і щодня вів дискусії в лекційній залі Тиранна. ¹⁰Так тривало два роки, тож слово Господа почули всі, хто жив в Азії, — і юдеї, і греки.

¹¹А Бог творив через руки Павла чудеса, і не якісь там пересічні, ¹²так що навіть хустки чи робочі фартухи з його тіла відносили до хворих, і болячки від них відступали, а злі духи вилітали геть. ¹³Тоді й дехто з юдейських екзорцистів, що петляли з місця на місце, спробував вимовляти ім'я Господа Ісуса над тими, у кого були злі духи. Вони казали: «Заклинаю вас Ісусом, Якого проповідує Павло!» ¹⁴Цим займалися семеро синів Скеви, юдейського первосвященника. ¹⁵Але злий дух їм у відповідь видає: «Ісуса я знаю, і про Павла в курсі. А ви взагалі хто такі?»

¹⁶І тут чувак, у якому сидів злий дух, кинувся на них, усіх скрутив і так їх уделав, що вони гасили з того дому голі й побиті. ¹⁷Ця новина розлетілася серед усіх юдеїв і греків, що жили в Ефесі, і всіх їх накрило страхом, а ім'я Господа Ісуса звеличували. ¹⁸Багато з тих, хто повірив, приходили, зізнавалися й викладали, що вони там витворяли. ¹⁹А чимало з тих, хто займався магією, знесли докупи свої книжки й палили їх у всіх на очах. Порахували, скільки це все коштувало, — набігло п'ятдесят тисяч срібняків. ²⁰Ось так слово Господа потужно росло й брало верх.

²¹Коли все це сталося, Павло в Дусі намітив собі план: пройти через Македонію та Ахаю й почесати в Єрусалим. Він казав: «Після того як я там побуваю, мені треба побачити ще й Рим». ²²Двох своїх помічників, Тимофія та Ераста, він відправив у Македонію, а сам ще якийсь час побув в Азії. ²³Якраз тоді навколо Дороги здійнявся нехилий кіпіш. ²⁴Бо один срібляр на ім'я Димитрій, який робив срібні храмики Артеміди, підганяв ремісникам вагон замовлень. ²⁵Він зібрав їх разом із робітниками схожих професій і задвинув: «Мужики, ви ж знаєте, що весь наш кеш — із цього бізнесу.

²⁶А ви бачите й чуєте, що не лише в Ефесі, а майже по всій Азії цей Павло переконав і переманив чимало людей. Він заявляє, що боги, зроблені руками, — ніякі не боги. ²⁷І під загрозою не лише те, що наш бізнес піде в зашквар, а й те, що храм великої богині Артеміди почнуть ні в що не ставити і що її саму скинуть із п'єдесталу її величі — її, якій поклоняється вся Азія і весь світ!» ²⁸Як вони це почули, у них конкретно забомбило від люті, і вони стали скандувати: «Велика Артеміда ефеська!» ²⁹І по всьому місту пішов повний хаос. Усі як один ломанулися в театр, по дорозі схопивши Гая та Аристарха — македонців, що мандрували разом із Павлом. ³⁰Павло зібрався вийти до тієї тусовки, але учні його не пускали.

³¹Навіть дехто з азіархів, його кентів, послав до нього людей і впрошував не соватися в театр. ³²А там хто кричав одне, хто інше: зібрання було суцільним безладом, і більшість навіть гадки не мала, чого вони тут зібралися. ³³Із купи народу витягли Александра, якого юдеї виштовхували наперед. Александр махнув рукою і хотів виступити із захистом перед народом. ³⁴Але як тільки вони допетрали, що він юдей, усі години зо дві хором рвали горлянки: «Велика Артеміда ефеська!» ³⁵Нарешті міський писар утихомирив купу народу і такий: «Ефесяни! Та хто ж із людей не в темі, що місто Ефес — охоронець храму великої Артеміди та її статуї, що впала з неба?

³⁶Це ж база, з цим ніхто не посперечається. Тож вам треба видихнути й нічого не утнути згарячу. ³⁷Ви ж притягли сюди цих чуваків, а вони ні храмів не грабували, ні нашу богиню брудом не поливали.а ³⁸Тож якщо Димитрій і ремісники, що з ним, мають із кимось терки, — є судові дні, є проконсули. Хай там один на одного й подають позови. ³⁹А якщо вам треба ще щось понад це — це розрулять на законних зборах. ⁴⁰Бо нам і так світить звинувачення в бунті через сьогоднішнє: немає жодної причини, якою ми могли б пояснити цей сходняк».

⁴¹Видав він це — і розпустив зібрання.