20Коли весь цей кіпіш ущух, Павло скликав учнів, підбадьорив їх, попрощався й рвонув у дорогу до Македонії. ²Він пропетляв тими краями, довго й багато базарив із тамтешніми, підбадьорюючи їх, і прикотив у Грецію. ³Там він завис на три місяці. Коли він уже збирався відпливати до Сирії, юдеї замутили проти нього змову, тож він вирішив вертатися через Македонію. ⁴Компанію йому складали Сопатр, син Пірра, з Верії; із солунян — Аристарх і Секунд; Гай із Дервії і Тимофій; а з Азії — Тихик і Трофим.а ⁵Ця тусовка чекала на нас у Троаді.

⁶А ми після днів Опрісноків відпливли з Филип і за п'ять днів добралися до них у Троаду, де й потусили сім днів. ⁷У перший день тижня ми зібралися ламати хліб, і Павло вів із ними розмову — назавтра він мав звалювати, — тож затягнув свою промову аж до півночі. ⁸А в горішній кімнаті, де ми зібралися, світильників було навалом. ⁹Один пацан на ім'я Євтих сидів на вікні, і його потроху накривав глибокий сон, бо Павло все не закруглявся. І коли сон його конкретно вирубив, він гепнувся з третього поверху вниз, і підняли його вже мертвим. ¹⁰Павло спустився, впав на нього, обійняв і такий: «Не кіпішуйте, бо життя в ньому!»

¹¹Потім він піднявся нагору, переламав хліб, поїв і ще довго перетирав із ними аж до світанку — а тоді вже погнав. ¹²А пацана привели живого, і всім реально відлягло від серця. ¹³А ми рвонули вперед до корабля й відпливли до Ассу, щоб там забрати Павла на борт: він сам так розрулив, бо збирався пройтися пішки. ¹⁴Коли він пересікся з нами в Ассі, ми підхопили його на борт і прикотили в Мітилену. ¹⁵Звідти ми відчалили й наступного дня дотягли до місця навпроти Хіосу, ще через день причалили до Самосу, а наступного — дісталися Мілета.

¹⁶Бо Павло вирішив проскочити повз Ефес, щоб не застрягати в Азії: він поспішав на всіх парах, щоб, якщо вийде, бути в Єрусалимі на день П'ятидесятниці. ¹⁷А з Мілета він послав людей в Ефес і підтягнув до себе старійшин церкви. ¹⁸Коли ті нарисувалися, він їм такий: «Ви самі в темі, як я поводився з вами весь час, із першого дня, коли ступив на землю Азії: ¹⁹служив Господу з усією покорою, у сльозах і випробуваннях, які прилітали мені через мутки юдеїв; ²⁰як я нічого корисного для вас не зажав, а все вам розповідав і вчив вас — і на людях, і по хатах, ²¹на повному серйозі свідчив і юдеям, і грекам про покаяння перед Богом і віру в нашого Господа Ісуса Христа.

²²І ось тепер я, зв'язаний Духом, чешу в Єрусалим і без поняття, що мене там чекає, ²³знаю тільки, що Святий Дух у кожному місті чітко свідчить мені: на мене чекають кайдани й жесть. ²⁴Але своє життя я ні в гріш не ставлю і не тримаюся за нього — аби тільки добігти свою дистанцію й довести до кінця служіння, яке я отримав від Господа Ісуса: засвідчувати Добру Новину про Божу благодать. ²⁵І ось тепер я знаю: ви всі, серед кого я петляв, проповідуючи Царство, більше не побачите мого обличчя.а ²⁶Тому сьогодні я чітко заявляю вам: на мені немає нічиєї крові, ²⁷бо я нічого не зам'яв, а виклав вам увесь Божий задум.

²⁸Тримайте руку на пульсі — щодо себе й щодо всієї отари, серед якої Святий Дух поставив вас єпископами, щоб ви пасли Божу церкву, яку Він здобув Собі Своєю власною кров'ю.а ²⁹Я знаю: щойно я звалю, до вас залізуть люті вовки, які не жалітимуть отари. ³⁰І навіть з-поміж вас самих повилазять чуваки, які впарюватимуть перекручене, щоб перетягнути учнів за собою. ³¹Тож будьте на стрьомі й пам'ятайте: три роки, вночі й удень, я без перерви, у сльозах, напоумлював кожного з вас. ³²А тепер я довіряю вас Богові й слову Його благодаті, яке здатне вас збудувати й дати вам спадщину серед усіх освячених.

³³Ні на чиє срібло, золото чи шмотки я не западав. ³⁴Ви самі знаєте: оці руки пахали на мої потреби й на тих, хто був зі мною. ³⁵Я в усьому показав вам, що отак, впрягаючись, треба підставляти плече слабким і пам'ятати слова Господа Ісуса — Він Сам сказав: „Щасливіше давати, ніж брати“». ³⁶Договоривши це, він став на коліна разом з усіма ними й помолився. ³⁷Усі ревли навзрид, кидалися Павлові на шию й обціловували його, ³⁸а найбільше їх розривало від його слів, що вони більше не побачать його обличчя. І вони провели його до корабля.