25Короче, Фест прибув у провінцію, і через три дні рвонув із Кесарії до Єрусалима. ²Первосвященники й верхівка юдеїв підвалили до нього з обвинуваченнями проти Павла й почали його вмовляти, ³просячи зробити їм послугу на шкоду Павлові: викликати його в Єрусалим. А самі замутили засідку, щоб прибрати його по дорозі. ⁴Але Фест відповів, що Павла тримають під вартою в Кесарії і що сам він скоро туди чеше. ⁵«Тож хай ваші шишки, — каже, — їдуть разом зі мною, і якщо за цим чуваком є щось мутне, хай висувають йому обвинувачення».

⁶Він завис у них не більше восьми чи десяти днів і почесав назад у Кесарію. А наступного дня сів на суддівське місце й звелів привести Павла. ⁷Щойно той нарисувався, юдеї, що прикотили з Єрусалима, обступили його й почали насипати купу важких обвинувачень, але довести нічого з того не змогли. ⁸А Павло захищався: «Я ні проти юдейського Закону, ні проти храму, ні проти кесаря нічого не накосячив». ⁹Але Фест хотів заробити в юдеїв плюсик і спитав Павла: «Хочеш піднятися в Єрусалим і там судитися в цій справі переді мною?» ¹⁰Павло такий: «Я стою перед судом кесаря — тут мене й мають судити. Юдеїв я нічим не скривдив, і ти це й сам чудово шариш.

¹¹Якщо я винен і зробив щось, що тягне на смерть, я від смерті не відмазуюсь. Але якщо в тому, у чому вони мене обвинувачують, нуль правди, ніхто не може здати мене їм на догоду. Апелюю до кесаря!» ¹²Тоді Фест перетер зі своєю радою й видав: «До кесаря апелював — до кесаря й поїдеш!» ¹³Минуло кілька днів, і в Кесарію прикотили цар Агриппа з Беренікою та привіталися з Фестом. ¹⁴Вони зависли там на багато днів, і Фест виклав цареві справу Павла: «Тут є один мужик, якого Фелікс залишив за ґратами. ¹⁵Коли я був у Єрусалимі, первосвященники й старійшини юдеїв наїхали на нього зі скаргою й вимагали його засудити.

¹⁶Я їм кажу: у римлян не прийнято здавати людину комусь на догоду, поки обвинувачений не стане віч-на-віч зі своїми обвинувачами й не отримає шансу відбитися від обвинувачення. ¹⁷Тож коли вони з'їхалися сюди, я не став тягнути гуму: наступного ж дня сів на суддівське місце й звелів привести того чоловіка. ¹⁸Обвинувачі встали, але не висунули проти нього жодного обвинувачення з тих, яких я очікував. ¹⁹У них із ним якісь терки щодо їхньої власної релігії і щодо якогось Ісуса, Який помер, а Павло все твердить, що Він живий. ²⁰Я був у ступорі, як у цьому всьому розібратися, тож спитав, чи не хоче він поїхати в Єрусалим і там судитися в цій справі.

²¹Але Павло вимагав, щоб його тримали під вартою до рішення імператора, тож я наказав тримати його, поки не відправлю до кесаря». ²²Агриппа до Феста: «Я й сам був би не проти послухати цього чоловіка». А той такий: «Завтра й почуєш». ²³Тож наступного дня Агриппа з Беренікою заявилися з купою понтів і зайшли в зал для слухань разом із тисяцькими й найвпливовішими чуваками міста. Фест дав команду — і привели Павла. ²⁴І Фест видає: «Царю Агриппо і всі панове, що тут із нами! Зиріть: ось той, через кого вся маса юдеїв насідала на мене і в Єрусалимі, і тут, горлаючи, що йому більше не можна жити.а ²⁵А я допетрав, що він не зробив нічого, що тягло б на смерть. Та оскільки він сам апелював до імператора, я вирішив його відправити.

²⁶Але написати про нього володареві щось конкретне мені нема чого. Тому я й вивів його перед вами, а особливо перед тобою, царю Агриппо, щоб після розгляду справи мені було що написати. ²⁷Бо, як на мене, це повна дичина — відправляти в'язня й навіть не вказати, у чому його обвинувачують».