11А віра — це залізна впевненість у тому, на що надієшся, і пруф того, чого не видно. ²Саме за неї предки й отримали респект. ³Вірою ми шаримо, що світи були зібрані Божим словом, тож усе, що ми бачимо, з'явилося не з того, що видно. ⁴Вірою Авель приніс Богові крутішу жертву, ніж Каїн. Через неї про нього було засвідчено, що він праведний: Бог Сам засвідчив його дари. І через неї він, хоч і помер, досі говорить.а ⁵Вірою Еноха забрали, щоб він не побачив смерті, і «його ніде не могли надибати, бо Бог його забрав». Бо ще до того, як його забрали, про нього було засвідчено, що він «припав Богові до душі».

⁶А без віри догодити Йому нереально. Бо хто йде до Бога, мусить вірити, що Він є і що Він дає нагороду тим, хто конкретно Його шукає. ⁷Вірою Ной, отримавши від Бога інфу про те, чого ще й близько не було видно, з трепетом збудував ковчег, щоб урятувати свою родину. Цим він засудив світ і став спадкоємцем праведності, яка за вірою. ⁸Вірою Авраам, коли його покликали, послухався й почесав у місце, яке мав отримати в спадщину. І він звалив, не маючи поняття, куди йде. ⁹Вірою він жив на правах чужака в землі обіцянки, як на чужині, і зависав у наметах разом з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обіцянки. ¹⁰Бо він чекав-не-дочекався міста з фундаментом, архітектор і будівельник якого — Бог.

¹¹Вірою й сама Сара, хоч і безплідна, отримала силу завагітніти, коли вік уже давно був не той, бо вважала вірним Того, Хто пообіцяв.а ¹²Тому від одного мужика, та ще й, по факту, уже як мертвого, народилося стільки людей, скільки зірок на небі, — ціла тьма, — і скільки піску на березі моря, якого не злічити. ¹³Усі вони так і померли у вірі, не отримавши обіцяного: вони тільки здалеку його засікли й помахали йому, і визнали, що вони на землі — чужаки й люди проїздом.а ¹⁴Бо хто таке видає, той прямим текстом показує, що шукає свою батьківщину. ¹⁵І якби вони думали про ту, звідки вибралися, то мали б шанс вернутися.а

¹⁶А так вони тягнуться до кращої, тобто небесної. Тому Богові не соромно за них, коли Його називають їхнім Богом: Він же приготував для них місто. ¹⁷Вірою Авраам, коли його випробовували, приніс у жертву Ісаака: той, хто отримав обіцянки, уже приносив у жертву свого єдиного сина, ¹⁸той, кому було сказано: «Через Ісаака буде названо твоє потомство». ¹⁹Бо він прикинув, що Бог здатен навіть із мертвих воскресити; звідти він його, образно кажучи, і отримав назад. ²⁰Вірою Ісаак благословив Якова й Ісава з прицілом на те, що буде.

²¹Вірою Яків, уже помираючи, благословив кожного із синів Йосипа і поклонився, спершись на верхівку свого посоха. ²²Вірою Йосип, уже на фінішній прямій свого життя, згадав про вихід ізраїльтян і розписав, що робити з його кістками. ²³Вірою Мойсея, коли він народився, батьки три місяці ховали, бо побачили, що малий — гарненький, і не шугалися царського указу. ²⁴Вірою Мойсей, коли вже подорослішав, відшив звання сина фараонової дочки: ²⁵він вибрав краще ділити з Божим народом усю жесть, ніж тимчасово кайфувати від гріха; ²⁶хейт заради Христа він вважав більшим багатством, ніж скарби Єгипту, бо не зводив очей з нагороди.

²⁷Вірою він покинув Єгипет, не боячись, що в царя бомбить, бо не здувся, ніби бачив Невидимого. ²⁸Вірою він справив Пасху й окроплення кров'ю, щоб нищитель первістків їх не зачепив. ²⁹Вірою вони перейшли Червоне море, як по сухій землі, а коли єгиптяни спробували повторити, їх накрило з головою. ³⁰Вірою мури Єрихона склалися після того, як навколо них сім днів нарізали кола. ³¹Вірою повія Раав не загинула разом із тими, хто не послухався, бо по-дружньому вписала в себе розвідників.

³²І що мені ще казати? Мені тупо не вистачить часу, щоб розповісти про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла й пророків, ³³які вірою розгромили царства, вершили справедливість, отримали обіцяне, заткнули пащі левам, ³⁴гасили силу вогню, злиняли від леза меча, із кволих ставали сильними, були імбою на війні, змушували дати драла армії чужинців.а ³⁵Жінки отримували назад своїх мертвих через воскресіння. А інших по-жорсткому катували до смерті, але вони не погоджувалися на звільнення, щоб отримати краще воскресіння. ³⁶Інші скуштували і стьобу, і батогів, а ще й кайданів та буцегарні.

³⁷Їх побивали камінням, розпилювали навпіл, вони гинули від меча; петляли світом в овечих і козячих шкурах, на нулі, під пресингом, терплячи аб'юз.а ³⁸Світ на них не тягнув. Вони мотались по пустелях і горах, по печерах і земляних норах. ³⁹І всі вони, хоч і отримали респект за віру, так і не отримали обіцяного, ⁴⁰бо Бог заздалегідь продумав для нас щось топовіше, щоб вони досягли досконалості не без нас.